Вхідний контроль проводять із метою недопущення на підприємство неякісної та небезпечної продукції. Адже саме від цієї – першої виробничої ланки – залежить подальша якість та безпечність продукції, яку виробляє підприємство, та забезпечується простежуваність.
Кожна організація може встановити для себе правила приймання сировини, які будуть регламентувати:
- що перевіряти;
- як перевіряти;
- хто за це відповідатиме.
Норма закону
Згідно з п. 2.14.3 Наказу Мінагрополітики України «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 № 590, підприємства мають впровадити процедури вхідного контролю допоміжних матеріалів для перероблення харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами.
Процедури повинні містити інформацію про методи контролю, моніторинг, осіб, відповідальних за проведення досліджень, дії у разі відхилень від специфікації та перелік осіб, відповідальних за прийняття рішень щодо подальшого поводження з ними.
Отже, насамперед необхідно розробити та задокументувати процедуру (програму-передумову), яка регламентуватиме проведення вхідного контролю за готовою продукцією, сировиною, тарою, пакуванням та допоміжними матеріалами, а також методи контролю.
Для ефективного проведення вхідного контролю підприємство має визначити:
- вимоги до сировини та матеріалів;
- вимоги до супровідної документації;
- вимоги, застосовні під час транспортування;
- осіб, відповідальних за вхідний контроль;
- методи вхідного контролю;
- документацію, яку вестимуть під час проведення вхідного контролю;
- правила поводження із забракованими сировиною та матеріалами.
Продукція, що надходить, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів (ДСТУ, ТУ) на кожний вид продукції, про що зазначають у супровідній документації чи на маркуванні.
Підприємство самостійно визначає перелік супровідної документації, яку має надати постачальник.
Варіанти супровідної документації:
- товарно-транспортна накладна;
- сертифікат відповідності або декларація про відповідність;
- відповідні ветеринарні документи – для неперероблених м’ясних продуктів;
- висновки про дослідження від акредитованої лабораторії тощо.
Вимоги, застосовні під час перевезення харчових продуктів
Виокремлюють певні вимоги, застосовні під час перевезення харчових продуктів, які можна висувати як до транспортного засобу, так і до осіб, які їх доставляють.
Вимоги, застосовні під час перевезення харчових продуктів:
- транспортний засіб має відповідати виду продукції, яку на ньому перевозять, мати відповідний санітарний стан та забезпечувати температурний режим, якого потребує продукція;
- автотранспорт повинен мати маркування «ПРОДУКТИ»;
- особи, які під час перевезення супроводжують харчові продукти та виконують їхнє завантаження і вивантаження, повинні мати медичну (санітарну) книжку і спеціальний одяг (халат, рукавиці).
Залежно від виробничої діяльності можна виокремити й методи контролю.
Методи контролю:
- візуальний контроль;
- аналізування супровідної документації;
- лабораторний контроль;
- експрес-тести.
Методи контролю завжди комбінують між собою. Персонал, який проводить вхідний контроль, повинен бути навчений, а за необхідності пройти спеціальне навчання (якщо для вхідного контролю необхідно проводити дослідження).
Вхідний контроль необхідно проводити у спеціально відведеному приміщенні (ділянці), обладнаному необхідними засобами контролю (ваги, термометри, лабораторне обладнання – залежно від методу контролю).
За необхідності продукцію можна передавати в інші підрозділи підприємства (випробувальна лабораторія) для проведення випробувань, перевірки й аналізування.
Важливо
Якщо на підприємстві проводять лабораторні дослідження, то їх повинен виконувати персонал, який має відповідну освіту. Дослідження здійснюють відповідно до затверджених стандартів.
Кожне підприємство має визначити вид та обсяг документації, яку буде вести під час проведення вхідного контролю.
Вид документації (журнали, протоколи або чек-листи) кожне підприємство визначає для себе самостійно. Головне правило – має бути забезпечена чітка простежуваність.
Форма журналу обліку результатів вхідного контролю
Якщо застосовують візуальний метод контролю, то ведення записів допускається лише у разі виявлення невідповідностей.
Коментар експерта
Період зберігання записів повинен бути достатній для забезпечення інформацією щодо простежуваності у разі виявлення невідповідностей. Наприклад, два місяці після закінчення строку зберігання партії харчових продуктів.
Правила поводження із забракованими сировиною та матеріалами
Продукцію, забраковану під час вхідного контролю, маркують, наприклад, написом «БРАК» або «ПІД КОНТРОЛЕМ ЛАБОРАТОРІЇ» тощо. Таку продукцію спрямовують в ізолятор браку до моменту ухвалення рішення щодо подальшого поводження з нею.
Залежно від специфіки виробництва таку продукцію можна:
- або повернути постачальнику;
- або, якщо невідповідність незначна, використовувати для виробництва чи інших цілей.
Норма закону
Згідно з п. 2.16 наказу Мінагрополітики України «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 № 590 підприємства мають розробити та задокументувати процедуру, яка буде регламентувати правила поводження з невідповідною продукцією.
Періодичний аналіз постачальників дає змогу значно знизити частку невідповідної продукції, яка надходить на підприємство, та далі продовжувати співпрацю лише з надійними постачальниками.
Коментар експерта
Проведення вхідного контролю – одна з найвідповідальніших ланок на виробництві. Помилка, якої припустились на початку, може спричинити невиправні наслідки для споживачів та іміджеві втрати для підприємства.