Онлайн-консультант фахівця з якості
E-журнал
Фільтр:
Всі
ISO 9001
ISO 45001
IFS
FSSC 22000
Технічне регулювання
Державний контроль і нагляд
Концепції харчової безпечності (НАССР, TACCP, VACCP)
Упаковка та маркування
Зберігання і транспортування
Метрологія
Екологічна, органічна та натуральна продукція
Експорт
Харчові відходи
Санітарні вимоги до приміщень і персоналу
Судова практика
Інші
ISO 22000
Ощадливе виробництво
Інтегровані системи менеджменту
Менеджмент-інструментарій
Ризик-менеджмент
Аудит
GlobalG.A.P
BRC
Безпечність сировини
Анонім

Чи може на виробничій потужності функціонувати дві організації, окремі юридичні особи? Яким чином це грамотно прописати з юридичної точки зору, можливо, суборенда чи робота на давальницькій сировині? Чи потрібно реєструвати два оператори ринку на одну потужність? Процес однаковий, єдина різниця в сировині: імпортна та вітчизняна (виробництво риби). Власники одні, але різні юридичні особи. 

На запитання відповідає
Марина Рибченко,
юрист компанії коворкінг «Генератор» ТОВ «Генератор 193»

На одній виробничій потужності можуть працювати дві компанії – окремі юридичні особи. Найзручніше та найлогічніше рішення в такому випадку – співпраця за схемою давальницької сировини.

Визначення терміна

Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі. (п.п. 14.1.41 ПКУ).

Як працює на практиці:

  1. Замовник (наприклад, одна юридична компанія, що має імпортну сировину) укладає з виконавцем (друга юридична компанія з вітчизняною сировиною) Договір на переробку сировини на давальницьких умовах (імпортної) (це договір підряду за своєю суттю). Під час його складання потрібно орієнтуватися на норми глави 61 «Підряд» Цивільного кодексу України. В договорі визначаємо:

  • вид переданої сировини, її якість, кількість (од. виміру), обсяг, загальну вартість і ціну в розрізі видів сировини, виробника;

  • технологію виробництва;

  • строки;

  • порядок передачі залишків і відходів;

  • оплату послуг;

  • умову про те, що готова продукція виробляється з давальницької сировини замовника (ч. 1 ст. 839 ЦКУ).

  1. Замовник передає сировину виробнику за актом приймання-передачі.

  2. Виробник виконує переробку імпортної сировини на своїй потужності.

  3. Виробник повертає готову продукцію замовнику + невикористані залишки сировини.

Переваги для такого випадку

  1. Замовник сплачує лише послуги переробки, не орендуючи обладнання або приміщення.

  2. Виробнику (підряднику) не потрібен додатковий КВЕД під переробку давальницької сировини замовника чи виробництво з матеріалів замовника, якщо він уже займається виробництвом за зареєстрованим КВЕД 10.20 «Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків». Це та ж сама робота в межах його виробничої діяльності.

Важливо

Згідно з п. 83. Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності Замовник, який в повному обсязі залучає зовнішні ресурси для здійснення процесу трансформування сировини в продукцію, має бути класифікований як виробник тільки у тому випадку, якщо він володіє сировиною, що використовується в якості вхідних ресурсів до виробничого процесу (і таким чином, є власником кінцевого продукту). 

Виходить, замовник теж є виробником, адже він продає готову продукцію власного виробництва. А отже, він також має зареєструвати КВЕД під виробництво (10.20 «Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків»).

Чи реєструвати два оператори ринку на одній потужності?

Так, потрібно реєструвати обох операторів ринку.

В Україні діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів регулюється Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». У розумінні цього Закону оператор ринку – це будь-яка юрособа або ФОП, яка здійснює діяльність на будь-якій стадії виробництва чи обігу харчових продуктів, незалежно від форми власності сировини.

Якщо компанія фактично здійснює виробничу діяльність (переробку), вона є оператором ринку і зобов’язана зареєструвати потужність.

Реєстрацію повинні пройти всі, хто працює з харчовими продуктами, незалежно від масштабу діяльності:

  • виробники харчових продуктів;

  • ті, хто їх зберігає, транспортує або реалізує;

  • заклади громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні);

  • фермери та малі виробники, які продають свою продукцію.

Щоб зареєструвати потужність, потрібно подати заяву встановленої форми до ЦНАПу за місцем розташування потужності. Форму можна знайти на сайті Держпродспоживслужби або в нормативних документах, зокрема в наказі Міністерства аграрної політики України від 15.02.2024 № 431. Подання заяви безоплатне, але це потрібно зробити не пізніше, ніж за 10 днів до початку роботи. Після реєстрації оператор отримує наказ про реєстрацію потужності.

Коли потрібен експлуатаційний дозвіл?

Для деяких підприємств реєстрації потужності буде недостатньо – їм необхідно додатково оформити експлуатаційний дозвіл. Це стосується підприємств, які:

  • виробляють або переробляють продукти тваринного походження (м'ясо, молоко, рибу);

  • мають бійні або місця забою тварин;

  • зберігають і транспортують неупаковану продукцію тваринного походження.

Як отримати експлуатаційний дозвіл?

  1. Подати заяву до територіального органу Держпродспоживслужби.

  2. Пройти перевірку санітарних і гігієнічних вимог.

  3. Організувати огляд об’єкта спеціалістами.

  4. Отримати дозвіл або рекомендації щодо усунення недоліків.

Якщо всі вимоги виконано, Держпродспоживслужба видає експлуатаційний дозвіл, який підтверджує відповідність об’єкта нормам безпеки.