У 2023 році багато змінилось у сфері митниці та торгівлі. Ще низка змін – на черзі. Частина з них пов'язані з війною, а частина – з євроінтеграцією.
Тож пропонуємо огляд основних змін.
1. Перезавантаження митниці. Знову
11 квітня ВРУ прийняла за основу проєкт № 6490-д.
Серед нововведень:
- нова процедура добору керівника митниці;
- щорічний зовнішній аудит ефективності діяльності;
- переатестація всіх працівників;
- підвищення заробітних плат.
2. Внутрішній транзит
Проєкт № 9014-1 передбачає використання транзитних декларацій та електронної транзитної системи (згідно з правилами Конвенції про процедуру спільного транзиту) для внутрішніх перевезень вантажів.
Коментар експерта
Отримані за Конвенцією спрощення також можна буде використовувати під час внутрішнього переміщення.
Крім того, законопроєкт передбачає:
- нові транзитні спрощення «статус авторизованого вантажовідправника МДП», «статус авторизованого вантажоодержувача МДП» та умови надання авторизацій на їх застосування;
- визначення випадків, коли попередня митна декларація не подається;
- першочерговий порядок митного контролю товарів, що переміщуються за процедурою спільного транзиту.
3. Пред'явлення товарів
З 7 листопада (за першою редакцією Закону №141-ІХ ці зміни планувались на 7 листопада 2022 року) експорт та імпорт усіх товарів здійснюватиметься з обов'язковим пред'явленням митному органу.
Коментар експерта
Виняток – компанії, що отримали авторизацію на застосування спрощення «процедура випуску за місцеперебуванням» чи статус Авторизованого Економічного Оператора (АЕО-С).
4. Альтернативні правила Пан-Євро-Мед
Спочатку варто пояснити, що таке Конвенція Пан-Євро-Мед загалом.
Важливо
Пан-Євро-Мед – це правила набуття товарами преференційного походження. Україна застосовує ці правила, зокрема, у відносинах з ЄС, країнами ЄАВТ, Ізраїлем та Грузією.
Альтернативна редакція пом'якшує вимоги до правил перероблення, конкретизує деякі правила та впроваджує нові цікаві інструменти. Загалом, покращень багато.
Коментар експерта
АльтПЄМ можна використовувати паралельно з основною редакцією, на вибір сторін.
Є надія, що до кінця року ця редакція запрацює і в Україні.
5. «Промисловий безвіз»
Угода про взаємне визнання сертифікатів відповідності (АСАА) передбачає визнання українських технічних регламентів та стандартів на території Європейського Союзу. Якщо зараз українським виробникам потрібно шукати способи сертифікувати товар в ЄС, то після укладення угоди це можна буде робити в Україні (і навпаки, сертифікати ЄС будуть визнаватись у нас).
Коментар експерта
На перших етапах він буде реалізований лише у трьох пріоритетних сферах: техніка, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність.
Але і це буде значним досягненням – країни ЄС підписали подібну угоду лише з Ізраїлем, і лише у фармацевтичній галузі.
6. Визнання цифрових підписів
Україна стала першою країною, яка потрапила до спеціального списку TC AdES LOTL.
Він містить інформацію про електронні підписи та печатки країн, що визнаються в ЄС. Тобто наші підписи будуть визнаватись в ЄС (як удосконалені електронні підписи (AES)).
Коментар експерта
Нещодавно розпочалося бета-тестування Дія.Підпис-EU, тобто вже є можливість спробувати все на практиці. Процедура отримання та сама, що і раніше – просто тепер разом з українською версією буде надаватись версія для ЄС. Поки підпис доступний лише на двох сервісах – Вчасно та ІD.GOV.UA (ICEI).
Використання електронного підпису стане ще актуальнішим після впровадження АльтПЄМ, які передбачають можливість видавання електронних сертифікатів походження. Це сприятиме ще більшій цифровізації документообігу у міжнародній торгівлі.
7. Угода про цифрову торгівлю з Великою Британією
Крім ЄС українські цифрові підписи визнаватиме і Велика Британія. Це стало можливим завдяки нещодавньому підписанню угоди про цифрову торгівлю.
До того ж угода передбачає:
- запровадження принципу «єдиного вікна» для трейдерів та урядових структур;
- розширене впровадження цифрових рішень та технологій в торгівлі;
- зменшення вартості адміністрування послуг;
- безпечне використання електронних контрактів та електронних рахунків-фактур тощо.
Коментар експерта
Загалом угода рамкова, а більшість положень декларативні, але і практичні наслідки її підписання скоро будуть відчутними. Принаймні досвід Сінгапуру (а це єдина країна, з якою Велика Британія підписала таку угоду, крім України) дає підстави сподіватись на значні покращення.
8. Режим експортного забезпечення
Це нововведення стосуватиметься експортерів агропродукції, а саме пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, олії, макухи та шроту.
Відповідно до Закону №2881-IX Кабмін може встановлювати на період воєнного чи надзвичайного стану режим експортного забезпечення.
Після впровадження такого режиму для експорту перелічених товарів буде потрібно відповідати двом вимогам:
- відсутність порушень валютного законодавства протягом 12 місяців;
- дотримання показника сигма ліміт (він обчислюється як вартість експортованих товарів, на які поширюється Закон, за 6 місяців поділена на 3).
Якщо ж вимог не дотримано, то доведеться реєструвати податкову накладну за ставкою 14 або 20%:
- якщо перевищено сигма ліміт – на суму перевищення;
- якщо відсутня позитивна експортна історія за 12 місяців – на всю суму експорту.
Важливо
Право на бюджетне відшкодування експортер отримуватиме після завершення банком валютного нагляду за відповідною експортною операцією і тільки у випадку, якщо фактурна вартість товару була вищою, ніж мінімальні експортні ціни, які визначатиме Уряд.
9. Мінімальні експортні ціни
З 1 червня і до кінця 2025 року Мінекономрозвитку щомісячно визначатиме мінімальні експортні ціни для товарів, щодо яких розмір мита визначається у відсотках (наприклад, брухт деяких чорних та кольорових металів, насіння деяких олійних культур, жива худоба, шкіряна сировина тощо).
Як це відбуватиметься:
- щомісяця Мінекономрозвитку проводитиме моніторинг котирувань цін на міжнародних товарних біржах;
- до 10 числа наступного місяця середні значення на товари та їх компоненти публікуватимуть на сайті Міністерства та передаватимуть у Держмитслужбу;
- митна вартість товару не повинна бути нижчою за визначене середнє значення;
- якщо товар відсутній на товарних біржах, то мінімальне значення ціни визначається за середніми значеннями котирувань цін на його компоненти;
- якщо ціна товару нижча, то відмова у митному оформленні.
10. Торговельний захист
Розроблено три законопроєкти – «Про захисні заходи», «Про захист від демпінгового імпорту» та «Про захист від субсидованого імпорту». Вони повинні замінити чинні зараз закони «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» та «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Основна ідея нових проєктів – привести українське законодавство у відповідність з сучасними тенденціями у міжнародній практиці проведення торговельних розслідувань.
Серед пропонованих змін, наприклад:
- врегулювання доступу зацікавлених сторін до розрахунків демпінгової маржі та обсягів субсидування;
- запровадження механізму гарантування сплати попередніх антидемпінгових, компенсаційних та захисних мит тощо.
Загалом, проєкти доволі місткі – інформації вистачить на ще одну статтю.
Коментар експерта
Наразі вони винесені на громадське обговорення, тож представники бізнесу мають можливість запропонувати свої зміни та доповнення.
11. Митні перевірки
19 квітня 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт № 9224.
Автори пропонують з 1 липня:
- відновити проведення митними органами документальних перевірок;
- визначити особливості проведення таких перевірок на період воєнного стану.
Також будуть поновлені перевірки, припинені після початку повномасштабного вторгнення.
Важливо
На період воєнного стану проєкт передбачає звільнення від адміністративних стягнень у разі сплати протягом 30 днів суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Крім того, пропонується збільшити строки подання та розгляду заперечень у разі незгоди з висновками документальної перевірки.
Поки проєкт на ранніх стадіях розгляду, але готуватись варто уже зараз.