Для початку необхідно розібратися, що таке «комплаєнс» та яку мету він переслідує.
Коментар експерта
Дослівно слово «комплаєнс» перекладається як дотримуватися. Тобто коли йдеться про комплаєнс на підприємстві, то мається на увазі система контролю за дотриманням вимог:
- законодавства;
- регуляторів;
- правил;
- стандартів держави;
- державних органів;
- приватних організацій, з якими співпрацює підприємство.
Навіщо потрібен комплаєнс?
Метою комплаєнса є дотримання вимог законодавства та запобігання його порушенням. Посилення вимог у різних сферах відстежується по всьому світу.
Коли йдеться про експорт продукції або послуг, то експортер повинен дотримуватися не лише українського законодавства, а й відповідати вимогам законодавства країн його контрагента та іноземних банків, через які проходять кошти. Крім цього, структура компанії експортера має відповідати вимогам покупців, оскільки великі гравці встановлюють свій рівень комплаєнс-ризику перед тим, як прийняти рішення співпрацювати з тим чи іншим контрагентом.
Види комплаєнсу, з якими може стикнутися експортер
Якоїсь офіційної класифікації видів комплаєнсу немає, але у разі виходу на міжнародні ринки компанія стикається з великою кількістю вимог та норм як українського, так і іноземного законодавства, яких необхідно дотримуватися для успішного запуску експорту.
Розглянемо, з якими видами комплаєнсу буде стикатися компанія у випадку організації експорту з України.
1. Регуляторний державний комплаєнс
Регуляторний комплаєнс – це система контролю за дотриманням правил ввезення товару в іноземну країну, вимог необхідної сертифікації товарів, митних, антидемпингових правил, правил щодо захисту персональних даних в іноземній країні тощо.
Дотримання нормативної бази іноземних країн, куди компанія експортує продукцію, – це фундаментом успішного ведення бізнесу за кордоном.
Багато секторів жорстко регулюються в ЄС та інших країнах, і чинні правила та вимоги до товарів чи наявності ліцензій на послуги часто відрізняються від правил України.
Важливо
Сфери експорту, де необхідно отримання додаткових дозволів та ліцензій:
- сфери охорони здоров'я;
- фінансових послуг;
- хімікатів;
- харчових продуктів;
- безпечності продукції;
- інформації;
- захисту прав споживачів.
Але навіть якщо ваш бізнес не стосується таких специфічних сфер, слід пам'ятати, що деякі з іноземних нормативних актів необхідно враховувати майже в усіх сферах бізнесу.
До таких нормативних актів, наприклад, належать:
- Директива ЄС про авторське право;
- GDPR (Загальний регламент захисту даних).
Коментар експерта
Директива ЄС про авторське право захищає авторські права в інтернет-просторі й може стосуватися не лише інтернет-провайдерів та онлайн-платформ, а й застосовується до різних компаній, які експортують в ЄС. Положення Директиви мають відображатися у рекламних договорах для просування товару на ринку ЄС. Компанії, що створюють онлайн -платформи та веб-сайти для просування товарів у ЄС, також мають дотримуватися положень Директиви.
Загальний регламент захисту даних застосовується до всіх компаній, що обробляють персональні дані резидентів і громадян ЄС, незалежно від розміщення такої компанії. Персональні дані згідно з GDPR – це будь-яка інформація, що стосується фізичної особи, або дані, які можуть прямо або опосередковано ідентифікувати людину (ім'я, адреса електронної пошти, адреса проживання, номер телефону, сексуальна орієнтація, расова належність, політичні вподобання, банківськи дані, IP-адреса комп'ютера, ідентифікатор cookie). Таким чином, компанія, яка експортує в ЄС та просуває свої товари через онлайн-платформи, неодмінно буде підпадати під дію регламенту про захист даних. Недотримання вимог нового регламенту GDPR може призвести до накладення органом нагляду у сфері захисту персональних даних штрафу розміром до 20 млн євро або до 4% річного обороту компанії.
З наведених прикладів видно, що налагоджений регуляторний комплаєнс в компанії, що виходить на експорт, допоможе уникнути штрафів та санкцій.
2. Валютний і податковий комплаєнс
Коли підприємство виходить на міжнародний рівень, то воно стикається з нормами українського законодавства, які стосуються операцій з нерезидентами. Зокрема, експортер повинен дотримуватися правил валютного контролю та вимог податкового кодексу щодо контрольованих операцій з нерезидентами.
Розглянемо особливості такого комплаєнсу.
Валютний комплаєнс. Кожний експортер повинен дотримуватися вимог чинного українського законодавства щодо граничних строків розрахунків за експортними операціями. Останні кілька років НБУ взяв курс на лібералізацію валютного ринку та успішно реалізовував його до початку війни. Так, станом на 24 лютого 2022 року граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями становив 365 днів, але з початку повномасштабного вторгнення Росії строки були зменшені спочатку до 90 днів, а потім до 120 днів. Власне, це означає, що експортер має отримати виручку в іноземній валюті на його рахунок протягом 120 календарних днів з дати митного оформлення товару. В разі експорту послуг, робіт або інших немайнових прав, строк обчислюється з моменту підписання акта приймання-передавання, інвойсу або інших документів. Недотримання даних вимог тягне за собою штрафні санкції у розмірі 0,3% від недоотриманої суми за кожний день протермінування. Грамотна налагоджена система комплаєнс на підприємстві допоможе експортеру не тільки слідкувати за термінами отримання валютної виручки, а й знати, як законно уникнути пені у разі, коли строків не може бути дотримано.
Важливо
Закон «Про валюту та валютні цінності» передбачає три варіанти, щоб уникнути пені за протермінування граничних строків розрахунку за експортними контрактами, а саме:
- написати заяву у Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про продовження строків розрахунків;
- довести виникнення і дію форс-мажорних обставин;
- звернутися до суду про стягнення грошових коштів з нерезидента та таким чином припинити нарахування пені протягом зазначених термінів.
Податковий комплаєнс. Коли компанія починає працювати на експорт, то вона зобов'язана бути обізнана щодо регулювання трансфертного ціноутворення. Трансфертне ціноутворення регулюється ст. 39 Податкового кодексу України. Насамперед воно стосується операцій між платником податку на прибуток та нерезидентом. Так, якщо компанія має операції з нерезидентом, в тому числі експортує товар, і річний дохід компанії перевищує 150 млн грн, а обсяг господарських операцій з нерезидентом перевищує 10 млн грн, то такі операції за певних умов можуть бути визнані контрольованими. Відповідно до положень щодо трансфертного ціноутворення платник податку, який бере участь у контрольованій операції повинен визначати обсяг оподатковуваного прибутку за принципом «витягнутої руки». Здебільшого контрольованими будуть вважатися операції з пов'язаними особами нерезидентами. Але слід пам'ятати, що навіть якщо ви не продаєте товар через пов'язані нерезидентні компанії, операції з експорту товарів та/або послуг все одно можуть стати контрольованими, коли вони проводяться через комісіонерів-нерезидентів або якщо такі господарські операції здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ та з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) відповідно до переліку організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій), затвердженого КМУ. Коли операції визнаються контрольованими, то платник податку зобов'язаний підтвердити відповідність цін такої операції принципу «витягнутої руки» шляхом підготовки документації з ТЦО та за необхідності подання звітності щодо ТЦО до податкової служби. Без налагодженого комплаєнс-контролю у сфері ТЦО платник податків ризикує здобути суттєві штрафи.
Важливо
За порушення вимог законодавства у сфері ТЦО передбачені такі штрафи:
- за неподання звітності по ТЦО у строк до 1 жовтня наступного за звітним роком передбачено штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів, встановленого законом на 1 січня звітного року (з 1 січня 2023 року це 805 200 грн);
- за неподання документації з трансфертного ціноутворення – 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація з трансфертного ціноутворення, але не більше ніж 200 прожиткових мінімумів (536 800 грн);
- за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення передбачено штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму (2 684 грн) за кожний день протермінування, але не більше 300 прожиткових мінімумів (805 200 грн).
3. Банківський комплаєнс
У банків є своя система оцінювання ризиків, і від дотримання вимог комплаєнса банку залежить успіх проведення тих чи інших платежів та взагалі можливість співпрацювання з банком.
Коли компанія працює на міжнародному ринку для успішного експорту, то вона повинна бути обізнана про правила роботи не тільки українських банків, а й іноземних банків, через які працюють іноземні покупці та замовники. Нині регулятори дедалі більше покладають функції нагляду за дотриманням законодавства на банки і у разі невиконання таких функцій накладають на них санкції та штрафи. Основною метою банківського комплаєнсу є запобігання відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та запобігання уникненню оподаткування.
В ЄС процедури банківського комплаєнсу регулюються AML Директивами. Наразі чинною є 5-та Директива ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей.
Важливо
5-та Директива ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей стосується майже кожної компанії, бо він, крім іншого, регулює вимоги щодо перевірки фінансовими установами легальності походження коштів бізнесу, вимоги щодо перевірки контрагентів клієнтів, розкриття інформації у публічному доступі про бенефіціарних власників компаній.
Таким чином, будь-яка компанія, яка працює з європейським банком буде відчувати на собі це регулювання та зобов'язана надавати усі необхідні документи для проходження KYC та підтвердження легальності коштів, які вона отримує на свої рахунки. Крім того, така перевірка проводиться банками не лише щодо компаній, але й щодо їхніх бенефіціарних власників та директорів. Керуючись цією Директивою банки так само можуть робити перевірку контрагентів своїх клієнтів, тому не слід дивуватися, коли європейський покупець або замовник вимагає від вас надати інформацію щодо бенефіціарів вашої компанії або інформацію щодо ваших постачальників. Цю інформацію вони мають надавати на вимогу свого банку.
Окрім європейських директив великий вплив на вимоги банківського комплаєнсу має законодавство та регулювання США. Якщо валютою ваших розрахунків є долар США, то ці кошти обов'язково проходять через кореспондентські рахунки американських банків та перевіряються згідно з законодавством США щодо запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Коментар експерта
Банки завжди відстежують, чи не проводяться операції через їхні рахунки з країнами з чорних списків та з санкційними країнами чи контрагентами. Такі санкційні списки існують в кожній країні з урахуванням списків міжнародних організацій та США. Через це слід особливо уважно ставитися до обрання своїх контрагентів та прозорості транзакцій або запобігти ризику блокування коштів зі сторони банків. У разі якщо кошти будуть заблоковані або арештовані, процедура розлідування та розблокування може тривати місяці.
4. Комплаєнс контрагента (покупця)
Виходячи на міжнародний ринок та починаючи роботу з міжнародними компаніями, вірогідніше за все до встановлення ділових відносин покупець буде проводити свій комплаєнс по вашій компанії, щоб перевірити ділову репутацію для запобігання дефолту за контрактом та щоб уникнути зайвих податкових ризиків і ризиків блокування транзакцій з банком.
Зазвичай контрагенти запитують:
- інформацію щодо структури власності компанії;
- фінансові показники;
- публічну інформацію.
Як висновок слід зазначити, що в сучасних умовах жорстокого регулювання велике значення для ведення успішного міжнародного бізнесу має правильно побудована система управління ризиками в компанії. Така система допоможе мінімізувати ризики штрафів і блокування коштів та забезпечить успішне виконання контрактів.