Підприємство виготовляє пляшки скляні для харчових рідин та вироби скляні для харчової продукції. У своїй діяльності підприємство керується вимогами Закону України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» від 03.11.2022 № 2718-IX. Нещодавно підприємство отримало від замовника лист із проханням надати номер державної реєстрації потужності оператора ринку (виробництво, зберігання чи реалізація харчових продуктів) відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР для забезпечення простежуваності постачання матеріалів. Чи необхідно нашому підприємству, яке виготовляє скляну тару, здійснювати державну реєстрацію потужності оператора ринку відповідно до вимог Закону України № 771/97-ВР?
Згідно з чинним законодавством України вказане підприємство, як виробник скляної тари (матеріалів та предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами), не підлягає державній реєстрації як оператор ринку харчових продуктів з огляду на такі правові підстави:
відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі – Закон № 771/97-ВР), оператор ринку харчових продуктів – це суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів. Оскільки скляна пляшка та інші скляні вироби за своєю природою не є харчовими продуктами, діяльність із їх виробництва не створює обов'язку реєстрації потужностей у розумінні статті 25 цього Закону;
діяльність вказаного підприємства регулюється Законом України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» від 03.11.2022 № 2718-IX (далі – Закон № 2718-IX), відповідно до п. 6 ст. 1 ..«державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві матеріалів і предметів, а також процесів переробки пластику (далі – державний реєстр об’єктів), – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, збереження, облік, відображення, оброблення даних та надання інформації про речовини, дозволені для використання у виробництві матеріалів і предметів, а також про процеси переробки пластику…».
Відповідно до ст. 25 Закону № 771/97-ВР державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/чи обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. Оскільки скляні пляшки та скляні вироби законодавчо не є харчовими продуктами, ваше підприємство не є оператором ринку харчових продуктів у розумінні цього закону. Відповідно, Головне управління Держпродспоживслужби просто не має правових підстав внести виробника скляної тари до Державного реєстру операторів ринку харчових продуктів.
Але Закон № 2718-IX, який гармонізований із Регламентом (ЄС) № 1935/2004 Європейського Парламенту та Ради від 27 жовтня 2004 року про матеріали та вироби, що призначені для контактування з продуктами харчування, та яким скасовуються Директиви 80/590/ЄЕС і 89/109/ЄЕС, теж містить вимоги щодо простежуваності та реєстрації. Простежуваність матеріалів і предметів має бути забезпечена на всіх етапах виробництва, обробки та обігу. Але вона забезпечується не номером реєстрації харчових потужностей, а наявністю технологічної документації, супровідних документів (накладних, паспортів якості/сертифікатів) та Декларації про відповідність.
Норма закону
«Стаття 11. Загальні вимоги до державної реєстрації об’єктів
1. Об’єктами державної реєстрації є:
1) речовини, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів, у тому числі речовини, що включаються до активних матеріалів і предметів та/або до інтелектуальних матеріалів і предметів;
2) процеси переробки пластику, що був у використанні та повторно використовується у виробництві матеріалів і предметів (далі – процеси переробки пластику).
2. Об’єкти, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації, якщо вони використовуються у виробництві матеріалів і предметів, зазначених у пунктах 1, 2, 4, 11, 13 частини першої статті 8 цього Закону.
3. У виробництві матеріалів і предметів забороняється використання об’єктів, не включених до державного реєстру об’єктів.
4. Рішення про державну реєстрацію об’єктів приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, на підставі і в порядку, встановлених цим Законом.
...
Стаття 13. Порядок державної реєстрації об’єктів
Для державної реєстрації об’єкта заявник подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, ...
…
10. Оператори ринку, які використовують речовини, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів, та/або матеріали і предмети, до складу яких вони включені, і які відповідно до цього Закону пройшли державну реєстрацію, зобов’язані дотримуватися умов, зазначених у рішенні про державну реєстрацію об’єкта, з дня набрання чинності таким рішенням.
11. Рішення про державну реєстрацію об’єкта підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
...
Стаття 21. Забезпечення простежуваності матеріалів і предметів
1. З метою забезпечення здійснення державного контролю, вилучення з обігу, відкликання матеріалів і предметів, що мають дефект, інформування споживачів та притягнення осіб до відповідальності за порушення законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, оператори ринку повинні забезпечити простежуваність матеріалів і предметів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
2. Оператори ринку впроваджують системи та процедури, які дають змогу ідентифікувати потужність, з якої та до якої постачаються матеріали і предмети, а також, за необхідності, компоненти і речовини, враховуючи технологічні можливості.
Інформація про відповідні системи та процедури надається оператором ринку невідкладно на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
3. З метою забезпечення простежуваності матеріали і предмети, що введені в обіг або призначені для введення в обіг в Україні, повинні бути належним чином марковані або ідентифіковані за допомогою відповідної документації та/або інформації, що супроводжує такі матеріали і предмети».
Порядок ведення цього реєстру та форми повідомлень затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ). На практиці цей реєстр відокремлений від реєстру харчових потужностей.