Ми – харчове підприємство, хлібобулочна сфера. Розуміємо, що система НАССР сама по собі не містить жодних спеціальних вимог або заборон саме щодо працевлаштування людей з ампутацією чи іншою інвалідністю. Але до питання роботи людини з ампутацією підходимо через оціночний аналіз ризиків, який є частиною НАССР-системи. Брак персоналу і водночас потреба людей після поранення у роботі – ці фактори змінюють українську виробничу реальність. Тож допоможіть нам рухатись у правильному напрямку, нижче – наші вектори напрацювань з цього приводу:
Під час оцінки небезпек на робочому місці наша HACCP-група має оцінити, чи може призвести діяльність конкретного працівника до ризику безпечності харчових продуктів (наприклад, ризики фізичного забруднення, якщо інструменти чи протези можуть бути джерелом сторонніх тіл).
У разі виявлення таких ризиків – визначити запобіжні та коригувальні заходи (адаптація процесів, спеціальні інструменти, захисне обладнання тощо). Запобіжні заходи можуть включати:
застосування засобів індивідуального захисту та моніторингу робочої зони;
посилений контроль на критичних точках щодо фізичних домішок;
додаткове навчання працівника та персоналу в частині безпечності харчових продуктів.
Система НАССР передбачає впровадження ПП: гігієна персоналу, санітарія, контроль доступу, обробка обладнання тощо. Ці програми важливі для всіх працівників, незалежно від фізичних особливостей. Вони мають бути адаптовані так, щоб:
працівник міг ефективно виконувати свою роботу, не створюючи ризику забруднення;
умови праці відповідали загальним санітарним стандартам підприємства.
Співпраця з відділом охорони праці та медичною службою для оцінки реальних можливостей виконання роботи без ризику.
Чи доцільно долучати таких працівників до групи НАССР?
Оцінка фізичних ризиків – це правильне рішення. Протези з погляду вимог системи безпечності харчових продуктів можна розглядати аналогічно до обладнання або інвентарю:
конструкція протезу: має бути виготовлений з матеріалів, що легко миються та дезінфікуються (якщо працівник безпосередньо контактує з продукцією). Варто уникати пористих матеріалів, які можуть накопичувати борошняний пил або вологу;
механічна цілісність: ризик від’єднання частин (гвинти, заклепки) має бути оцінений так само, як ризик від обладнання в зоні «відкритого продукту».
Тому аналіз протезів як потенційного джерела сторонніх предметів доцільний. Адже протези – це складні механічні пристрої, що можуть мати дрібні деталі (гвинти, заклепки, пластикові елементи).
Ризик: відшарування частинок матеріалу, випадіння кріплень або неможливість повної дезінфекції складних вузлів.
Заходи: ймовірне запровадження спеціального чек-листа щодо огляду перед зміною. Як і з обладнанням, ми перевіряємо цілісність. Якщо протез має відкриті механічні вузли, доцільно використовувати спеціальний захисний чохол (рукав) з міцного матеріалу, який легко миється і не залишає ворсу.
Заходи посиленого контролю КТК, у випадку, якщо, наприклад, на лінії стоїть металодетектор:
сучасні протези часто містять титан, алюміній або вуглеволокно. Потрібно переконатися, що присутність працівника біля детектора не спричиняє помилкових результатів;
важливо навчати не лише самого працівника, а й колектив. Це знімає психологічну напругу та створює культуру взаємодопомоги у питаннях дотримання санітарії.
Програми-передумови (ПП) та гігієна – це насамперед правильно проведена санітарна обробка:
обробка протезів: матеріал протеза має бути стійким до дезінфектантів, що використовуються на вказаному підприємстві. Необхідно розробити інструкцію: як і чим працівник обробляє протез при вході в «чисту зону»;
миття рук: якщо ампутація вище кисті, стандартна процедура миття рук змінюється на процедуру дезінфекції кукси або контактної поверхні протеза.
Щодо питання про ГБХП: так, це доцільно.
Залучення працівника з інвалідністю до ГБХП, як консультанта під час розробки інструкцій для конкретного робочого місця чи за іншими питаннями в цьому напрямку надає:
ніхто краще за самого працівника не скаже, де виникають труднощі з дотриманням гігієни або де інструмент є незручним;
це демонструє, що підприємство цінує думку кожного, а не лише його фізичні можливості.
Для підприємства хлібопекарської галузі можна розробити інструкцію, яка стане частиною загальної програми-передумови (ПП) з гігієни персоналу. Вона має бути водночас чіткою та доступною, яку підприємство може адаптувати під внутрішні стандарти якості. Враховуючи специфіку хлібопекарського виробництва (борошняний пил та робота біля печей), потрібно врахувати, що пил може забивати механізми протеза, а високі температури – змінювати властивості його матеріалів (силікону чи пластику).
Завантажуйте зразок Інструкції «Гігієнічна обробка допоміжних засобів (протезів) та правила роботи персоналу з ампутаціями».
Коментар експерта
Включіть пункт про перевірку захисних чохлів у «Журнал моніторингу гігієни персоналу». Це зафіксує контроль ризику для аудиторів.
Також потрібно зазначити про комунікацію з колективом. Психологічне середовище у колективі безпосередньо впливає на якість роботи та дотримання стандартів безпеки. Головна мета – нормалізувати ситуацію, щоб протез сприймався колегами просто як інший вид «інструменту» або «екіпірування», а не як щось надзвичайне.
Пам’ятка щодо умов роботи та взаємопідтримки
1. Безпечність харчових продуктів – наша спільна відповідальність
Якщо ви помітили, що у колеги пошкодився захисний чохол на протезі або виникла технічна проблема – повідомте йому про це, як зробили б у випадку порваної рукавички.
У хлібопекарській галузі є важкі процеси (переміщення дек, мішків). Якщо ви бачите, що колезі потрібна підтримка для безпечного виконання маневру – запропонуйте її.
2. Комунікація
Якщо ви не знаєте, як допомогти колезі на конкретній ділянці (наприклад, біля печі) – просто запитайте: «Тобі зручно зараз це зробити, чи мені допомогти?».
Протез – це частина особистого простору людини. Не торкайтеся його без дозволу, так само як ви не торкаєтесь інших людей.
Не потрібно надмірної уваги чи жалю. Ми всі – професіонали, які працюють на результат. Протез – це лише засіб, що дозволяє людині ефективно виконувати свою роботу.
3. Лозунг «Санітарно-гігієнічні норми – єдині для всіх»
Адаптувати правила миття рук та обробки обладнання, щоб врахувати особливості протезів. Ці правила повинні бути погоджені ГБХП та відділом охорони праці.
Якщо у вас є запитання щодо того, як виконується дезінфекція – звертайтеся до майстра зміни або координатора. Прозорість прибирає зайві чутки.
Поради для керівництва:
Проведіть коротку зустріч зі зміною, де працюватиме ветеран чи людина з інвалідністю. Представте людину, коротко згадайте, що робоче місце адаптовано згідно з нормами безпеки.
Через тиждень окремо запитайте у працівника з протезом, чи не виникає труднощів із санітарними постами, роздягальнею, вузькими проходами тощо, які непомітні для інших.
Для того, щоб ваша ініціатива була не лише безпечною, а й юридично підтвердженою, потрібно все правильно оформити в паперовому вигляді. Це захистить підприємство під час перевірок охорони праці (щодо умов роботи) та Держпродспоживслужби (щодо дотримання НАССР).
Приклад переліку документів, які варто сформувати для кожного такого працівника:
1. Медична та державна документація:
довідка МСЕК та Індивідуальна програма реабілітації (ІПР): це базові документи. Зверніть увагу на розділ ІПР «Висновок про умови та характер праці». Там має бути зазначено, що робота в харчовій промисловості (або на конкретній посаді) не протипоказана;
медична книжка: стандартний допуск до роботи з харчовими продуктами з відміткою про проходження всіх необхідних обстежень.
2. Документація системи безпечності харчових продуктів (санітарія та гігієна). Ці документи підтверджують, що на підприємстві проаналізували ризики та контролюють їх:
протокол засідання групи НАССР: документ, у якому зафіксовано аналіз ризику (наприклад: «Оцінка ризику фізичного забруднення продукції через використання протеза»). У протоколі має бути висновок, що за дотримання розробленої інструкції ризик є прийнятним;
лист ознайомлення: підпис працівника про те, що він вивчив та зобов’язується виконувати специфічні вимоги (обробка протеза, використання захисного чохла);
технічний паспорт/опис допоміжного засобу: коротка довідка (можна скласти самостійно на основі специфікації протеза) про те, що матеріали зовнішнього покриття протеза є інертними та стійкими до дезінфектантів.
3. Охорона праці та умови робочого місця:
акт оцінки робочого місця: спільний документ відділу охорони праці та ГБХП. В ньому фіксується, що висота столів, ширина проходів та температурний режим відповідають фізичним можливостям працівника;
інструктаж із пожежної безпеки (адаптований): важливо зафіксувати, що працівник ознайомлений зі шляхами евакуації з урахуванням його мобільності.
Коментар експерта
Щодо «Журналу здоров'я»: не потрібно створювати окремий журнал. Додайте в наявний «Журнал щоденного огляду персоналу» (де відмічають відсутність гнійничкових захворювань) примітку про контроль цілісності захисного екіпірування (в тому числі чохлів на протези).
Варіант тексту, який ви можете використовувати для сайту, соцмереж або річного звіту:
Ми в [Назва підприємства] переконані: професіоналізм не має кордонів, а гідність – фізичних обмежень. Сьогодні українська реальність вимагає від бізнесу бути не лише ефективним, а й людяним.
Ми адаптуємо процеси, а не людей. Для нас працевлаштування ветеранів та людей з ампутаціями – це не «благодійність», а свідомий вибір на користь талановитих фахівців. Щоб зробити роботу на нашому хлібопекарському виробництві безпечною та комфортною, ми:
інтегрували систему безпечності харчових продуктів: розробили спеціальні протоколи гігієни та захисту, що гарантують 100 % безпечність харчових продуктів;
адаптували робочі місця: модернізували зони замісу та випікання, враховуючи потреби кожного працівника;
навчаємося разом: ми створили середовище взаємопідтримки, де кожен колега знає, як діяти злагоджено та професійно.