Відповідь на це питання регулюється в рамках функціонування на підприємстві Системи безпечності харчових продуктів –HACCP, що  складається з набору правил, які визначають, які дії слід зробити для впровадження, обслуговування і документування системи на виробництві. 

Так, у процесі впровадження чи функціонування системи НАССР на підприємствах з виготовлення скляних пляшок можлива ситуація,  коли відсутня інформація (або вона змінилася) щодо деяких питань до декларації відповідності виробника скляних пляшок для харчових рідин. Спробуємо знайти розв'язання цієї проблеми, звернемося до вимог чинного законодавства та профільних стандартів.

Відповідно до п. 8 національного стандарту України ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу» (ISO 22000:2018, IDT) (далі – ДСТУ ISO 22000:2019): «організація повинна планувати, упроваджувати, керувати, підтримувати й оновлювати процеси, потрібні для задоволення вимог щодо випускання безпечних продуктів…». На такі процеси підприємство може впливати як через програми-передумови, так і через керування небезпечними чинниками в контексті Плану НАССР. 

Ефективний аналіз та регулювання обігу безпечних скляних пляшок, які, в свою чергу, використовуються для наливу продукції, доцільно впровадити на харчовому підприємстві в рамках програм-передумов (ПП) згідно з п. 8.2 ДСТУ ISO 22000:2019.

Застосування програм-передумов системи НАССР передбачає розробку та впровадження операторами ринку процедур для підтримання гігієни у всьому харчовому ланцюгу, які необхідні для виробництва та постачання безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також правила поводження з харчовими продуктами та їх пакуванням. Програми-передумови є обов’язковими та призначені для ефективного функціонування системи безпечності харчових продуктів та контролю за небезпечними факторами і повинні бути розроблені, задокументовані і повністю впроваджені операторами ринку перед застосуванням системи НАССР. Сфера застосування програм-передумов повинна охоплювати усі потенційні загрози безпечності, у тому числі небезпечне пакування харчової продукції.

Група безпечності харчових продуктів (Група НАССР), яка створюється за відповідним наказом по підприємству, розроблює, впроваджує та підтримує функціонування системи НАССР. Відповідно до п. 8.2 Група НАССР розроблює, упроваджує та підтримує програми-передумови (ПП) для сприяння запобіганню та\або зменшенню забрудників (охоплюючи небезпечні чинники харчових продуктів) у продуктах, під час оброблення продукту, в робочому середовищі та готовому вигляді. Одними із основних небезпечних чинників є небезпечне пакування.

Установлюючи ПП, організація повинна взяти до уваги всі процеси, які можуть прямо або опосередковано впливати на безпечність пакування, наприклад (п.п. 8.2.4 ДСТУ ISO 22000:2019): 

• «g) приймання матеріалів, зберігання, відправлення, транспортування та оперування продуктами».

Аналіз нормативно-правових актів

Стаття 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачала обов’язок для суб’єктів господарювання отримувати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали, речовини чи продукцію при їх збуті чи використанні. Вказаний перелік фактично повністю охоплює всю нехарчову продовольчу продукцію, до якої, зокрема, і належать тари, ємності та пакувальні матеріали для пакування товарів.

Однак, 01 жовтня 2023 року набув чинності Закон України «Про систему громадського здоров’я», відповідно до прикінцевих положень якого Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» втратив чинність.

На заміну висновкам СЕС на пакувальні матеріали діє Декларація про відповідність, яка регулюється відповідно до Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24.12.2004 № 289 (далі – Технічний регламент).

Декларація відповідності оформлюється на підставі доказів відповідності продукції та/або на підставі контрольних випробувань, що проводяться виробником продукції (Модуль А). Якщо регламент передбачає застосування інших модулів оцінки відповідності – декларація відповідності оформлюється на підставі результатів оцінки відповідності, проведеною уповноваженим Органом з оцінки відповідності (ООВ). При цьому оцінка відповідності суттєво відрізняється для процедури внутрішнього контролю виробництва (Модуль А) та при застосуванні інших модулів.

Відповідно до п. 1.1 дія Технічного регламенту поширюється на виробників паковання або уповноважених виробниками осіб – резидентів України. Згідно з п. 7.1.1 (аналогічно п. 7.1.2) виробник або уповноважена  ним  особа  –  резидент  України складає декларацію про відповідність та проставляє національний знак відповідності на виріб, ярлик або супроводжувальну документацію. Виробник або вповноважена ним особа – резидент України складає технічну документацію, що дає змогу оцінити відповідність паковання та відходів паковання вимогам Технічного регламенту. 

Такою уповноваженою особою може бути й керівник служби якості підприємства (резидент України). Доцільно таке призначення оформити наказом директора, у якому зазначити права та обов`язки такої уповноваженої особи, у т.ч.: складати та візувати відповідні технічні документації, декларації про відповідність, інші необхідні профільні документи. Звісно ж, прописати можливість завірення підпису такої уповноваженої особи печаткою підприємства (див. додаток 2 регламенту – форму Декларації про відповідність).

Крім цього, у відповідності до п. 7.1.1 Технічного регламенту виробник або вповноважена ним особа – резидент України складає технічну документацію, яка охоплює:

• загальний опис паковання та відходів паковання;

• тип та вид паковання та відходів  паковання, дані про їх виготовлення тощо;

• описи і пояснення, що стосуються функціонування паковання та відходів паковання;

• протоколи випробувань, за допомогою яких виробник підтверджує відповідність  зразків  паковання та  відходів  паковання вимогам національних  стандартів  з офіційно  опублікованого   спеціально вповноваженим   центральним   органом виконавчої  влади  у сфері підтвердження відповідності переліку національних стандартів;

• перелік використаних національних стандартів;

• адреси місць виготовлення та зберігання паковання та відходів паковання;

• копію декларації про відповідність.

Щодо строків зберігання документації

Термін зберігання Декларації про відповідність визначено у п. 7.1.1 (також п.7.1.2) Технічного регламенту: «виробник або  вповноважена ним особа – резидент України разом з  технічною   документацією   зберігає   копію   декларації   про відповідність  протягом  10  років  після  виготовлення останнього виробу і надає їх на вимогу визначеним  законодавством  органам виконавчої влади». Тут необхідно зауважити, що декларація зберігається протягом 10 років не з дати складання, а з дати виготовлення останнього виробу, що відповідає цій декларації.

Щодо нормативної документації ЄС – на всій території Європейської економічної зони (EEA – ЄЕЗ) діють:

• Регламент ЄС № 1935/2004 Європейського Парламенту та Ради від 27 жовтня 2004 року про матеріали та вироби, що призначені для контактування з продуктами харчування;

• Регламент ЄС № 10/2011 від 14 січня 2011 року щодо виробів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Цей стандарт стосується упаковки і контейнерів, кухонного обладнання, столового приладдя та посуду, виготовлених з різних матеріалів, в тому числі із пластмаси. Регламент ЄС 10/2011 заснований на Регламенті 1935/2004/ЄС, що є рамковим законодавством і передбачає контроль пластику, металів, кераміки, паперу та картону, які можуть контактувати з їжею. Регламент ЄС № 10/2011 вимагає від виробника мати Декларацію про відповідність.

Також доцільно з метою остаточного підтвердження та перевірки впроваджених Групою безпечності змін у системі НАССР підприємства, провести позаплановий аудит системи безпечності харчових продуктів. Отримати задокументовані висновки аудиту щодо коректності наявної документації (на кшталт Декларації про відповідність скляних пляшок, що виробляються підприємством для харчових рідин) вимогам Технічного регламенту (у разі виявлення невідповідностей провести коригувальні дії). 

Розроблені та впроваджені Групою безпечності харчових продуктів комплексні заходи будуть свідченням ефективності системи НАССР при проведені аудитів та перевірці контролювальними органами.