Виробництво випускає березовий сік на основі березового сирця. Зараз НД РСТ УССР 1726-83 «Сік березовий натуральний» скасований. Яким документом можна користуватися щодо цього продукту? Чи достустимо розробити методику з виробництва березового сирця і внести як зміну в НД?
Попередньо необхідно зауважити, що березовий сирець та сік березовий натуральний – це споріднені, але не тотожні поняття, особливо в контексті виробництва та нормативної документації.
Березовий сирець – це первинна сировина, яку отримують безпосередньо з берези шляхом підсочки. Його основні характеристики:
не пройшов технологічної обробки;
може містити природні домішки (частинки кори, мікроорганізми);
не стандартизований за показниками якості;
використовується як сировина для подальшого виробництва (фільтрація, пастеризація, фасування тощо).
Фактично це те, що «зібрали з дерева», ще до будь-якої підготовки.
Натуральний березовий сік – це вже харчовий продукт, який:
очищений (проціджений / відфільтрований);
може бути знезаражений (наприклад, пастеризований – якщо не йдеться про «свіжий» у вузькому сенсі);
відповідає певним показникам якості та безпечності;
призначений для споживання людиною.
У нормативному сенсі (коли існували стандарти типу РСТ УССР) – це був готовий продукт, а не просто сировина.
Ключова різниця полягає в тому, що сирець – це сировина (raw material), а сік – готовий продукт (food product). З практичної точки зору для виробництва це розмежування виглядає таким чином:
сирець – об’єкт контролю як вхідної сировини (HACCP, програми-передумови);
сік – об’єкт вимог як харчового продукту (безпечність, маркування, показники якості).
Коментар експерта
Іншими словами, березовий сирець – це «необроблений сік із дерева», а натуральний березовий сік – це «підготовлений до споживання продукт».
Щодо нормативних документів
Вказана ситуація типова для «нішевих» продуктів: галузевий стандарт скасовано, а прямого сучасного аналога на 100 % немає. Тому тут працює комбінація підходів, дозволених законодавством України.
1. Статус старого стандарту
РСТ УССР 1726-83 «Сік березовий натуральний. Технічні умови» офіційно втратив чинність з 01.01.2026. Тобто використовувати його як нормативний документ вже не можна (ні для декларування, ні для контролю).
2. Чи є чинні стандарти на березовий сік?
Є лише часткові аналоги:
ДСТУ 8073:2015 «Консерви. Сік березовий з цукром. Технічні умови» – чинний стандарт поширюється на консервований березовий сік з цукром (далі – сік), виготовлений зі свіжого або асептично консервованого натурального березового соку, з додаванням цукру або глюкозно-фруктозного сиропу та лимонної кислоти. Сік готовий до вживання і призначений для реалізації в торговельній мережі. Але важливо: він стосується консервованого продукту з додаванням цукру / кислоти і не охоплює:
натуральний березовий сирець;
100% сік без добавок;
ДСТУ 8547:2015 «Консерви. Сік березовий купажований. Загальні технічні умови».
Коментар експерта
Для вказаного продукту ці 2 стандарти можуть бути орієнтиром, але не повністю релевантними.
3. Що дозволяє законодавство України?
В умовах відсутності ДСТУ/ГОСТ: основний підхід — робота за ТУ (технічними умовами). Це найправильніше і найбільш поширене рішення. Фактично:
виробник самостійно встановлює вимоги до продукту;
але вони мають відповідати:
Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
горизонтальним нормам (забруднювачі, мікробіологія, залишки пестицидів тощо).
4. Чи можна «внести зміну в НД»?
Ні, це неправильний шлях. Оскільки:
РСТ – скасований документ;
змінювати його або «відновлювати» через зміну неможливо юридично (старий стандарт «оживити» не можна).
Рекомендовані дії у вказаній ситуації
Розробити власні ТУ:
«Сік березовий натуральний.Технічні умови» (готовий продукт);
«Сирець березовий (натуральна сировина). Технічні умови» (сировина).
У ТУ варто прописати:
Сировину:
березовий сирець (визначення, сезонність, вимоги);
показники: сухі речовини, цукри, кислотність.
Фізико-хімічні показники (можна взяти як базу старий РСТ + сучасні підходи):
Brix;
кислотність;
вміст цукрів;
можливо ферментативна активність (якщо обґрунтовано).
Безпечність (обов’язково сучасні вимоги):
токсичні елементи (важкі метали);
токсичні речовини (визначаються за Державними санітарними правилами і нормами (ДСанПіН) «Максимально допустимі рівні окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.05.2013 № 368);
мікробіологія (згідно з Мікробіологічними критеріями для встановлення показників безпечності харчових продуктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.07.2021 № 548);
паковання, тара, технологічне обладнання (з урахуванням вимог Закону України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами»).
Технологію:
збір сирцю;
транспортування (критично);
терміни переробки;
стабілізацію (пастеризація / асептика).
Під час розроблення ТУ варто керуватись такими документами:
Методичний посібник «Розроблення, викладання та оформлення технічних умов», затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.01.2016 № 16.
Вкладений файл
Перегляньте детальні роз'янення експертів щодо:
Крім того, як базу для методів контролю, пакування, маркування можна використовувати ДСТУ 8073:2015/ ДСТУ 8547:2015, водночас старий РСТ застосовувати як не нормативне довідкове джерело.
Важливо
Березовий сирець – дуже нестабільний продукт, який:
швидко бродить (години / доба);
сильно залежить від логістики.
Тому в ТУ обов’язково потрібно прописати:
час від збору до переробки;
температурні режими;
допустимі відхилення.