Держпродспоживслужба нагадує, що правильне маркування надає можливість споживачам здійснювати обґрунтований вибір, а також сприяє довірі до виробників.
На кожному харчовому продукті повинна міститися така інформація, зокрема:
назва харчового продукту;
перелік інгредієнтів;
будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість;
кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби);
найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера;
країна походження або місце походження;
інструкції з використання – у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;
інформація про поживну цінність харчового продукту;
позначення, що ідентифікує партію (лот), до якої (якого) належить харчовий продукт.
Але крім зазначеного списку до деяких видів продуктів необхідно надавати ще додаткову інформацію. Це, наприклад, для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої.
Також, якщо будь-який інгредієнт харчового продукту містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку «з ГМО».
А в дитячому харчуванні – поряд із назвою продукту зазначається вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт.
Етикетка м’ясних продуктів та м’ясних напівфабрикатів у формі порізаного чи порційного м’яса, туш чи їх частин повинна включати інформацію про наявність доданої води, якщо додана вода становить понад 5 % маси готового продукту. Ці вимоги поширюються також і на рибні продукти й готові рибні продукти у формі шматків, порцій, філе або цілого рибного продукту.