_____________________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
 

Інструкція з охорони праці №____
для працівників, які працюють на ломтерізці (слайсері) для нарізання м’яса, риби, сиру, овочів

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для працівників, які виконують роботи на ломтерізці (слайсері) для нарізання м’яса, риби, сиру, овочів у закладах громадського харчування, торгівлі чи на підприємствах харчової промисловості. За невиконання цієї інструкції кожен токар несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Робочим місцем працівника є зона, обладнана ломтерізкою (слайсером), розташована в цехах, кухнях, торговельних залах або інших приміщеннях, що відповідають санітарним нормам.

1.3. Основні завдання працівника:

• нарізання м’яса, риби, сиру, овочів на ломтерізці;

• підготовка продуктів до нарізання (очищення, порціонування);

• чищення, дезінфекція та технічне обслуговування слайсера;

• контроль якості нарізаних продуктів;

• дотримання санітарних норм і принципів НАССР;

• пакування та маркування нарізаних продуктів.

1.4. До самостійної роботи на слайсері допускаються особи, які:

• досягли 18-річного віку;

• мають професійну підготовку або відповідний досвід роботи для працівників харчової промисловості;

• пройшли попередній медичний огляд відповідно і не мають медичних протипоказань;

• пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, навчання, стажування та перевірку знань з питань охорони праці;

• мають групу з електробезпеки не нижче І при роботі з електричними слайсерами;

• пройшли навчання з принципів НАССР (ДСТУ ISO 22000:2019) та санітарних норм;

• ознайомлені з інструкцією з експлуатації слайсера;

• вміють надавати домедичну допомогу.

1.5. Працівник зобов’язаний:

• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;

• забезпечувати особисту безпеку та безпеку оточуючих під час виконання службових обов’язків;

• використовувати засоби індивідуального та колективного захисту (далі – ЗІЗ) за призначенням;

• знати і виконувати інструкції з експлуатації обладнання;

• знати і виконувати вимоги НАССР (у разі впровадження міжнародної системи управління безпечністю харчових продуктів);

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• повідомляти керівника про нещасні випадки, несправності обладнання чи небезпечні ситуації;

• дотримуватися вимог знаків безпеки, норм пожежної безпеки, санітарних норм та принципів НАССР.

1.6 Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• механічні: травми від гострих ножів слайсера, рухомих частин обладнання;

• електричні: ураження електричним струмом через несправність обладнання чи порушення ізоляції;

• біологічні: контакт із сирими продуктами (м’ясом, рибою), ризик зараження патогенами (сальмонелою, лістерією);

• хімічні: контакт із мийними та дезінфікувальними засобами;

• фізичні: шум від обладнання, слизька підлога, низька температура в холодильних камерах;

• ергономічні: тривале перебування у стоячому положенні, фізичне навантаження при транспортуванні продуктів;

• психоемоційні: монотонність роботи, ризик стресу через високий темп.

1.7 Працівник забезпечується спеціальним одягом та ЗІЗ відповідно до Типових норм безоплатної видачі ЗІЗ, вимог системи НАССР та положень колективного договору:

• халат або костюм бавовняний (З, Ми) – термін носіння 12 місяців;

• взуття закрите з нековзкою підошвою (З, Ми) – термін носіння 12 місяців;

• рукавички нітрилові (Ми, З) – термін носіння до зносу;

• фартух прогумований (Вн, Ми) – термін носіння до зносу;

• головний убір (шапочка, косинка) – термін носіння 12 місяців;

• захисні окуляри (за потреби) – термін носіння до зносу;

• куртка утеплена (Тн, Ми) – термін носіння 36 місяців (для роботи в холодильних камерах).

1.8 Додаткові ЗІЗ надаються за результатами оцінки ризиків на робочому місці. Якщо для захисту працівника від декількох ризиків одночасно необхідне використання більше ніж одного засобу індивідуального захисту, такі засоби мають бути сумісними між собою та ефективними щодо кожного з наявних ризиків.

1.10. Особисту одежу та спеціальний одяг слід зберігати в індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

1.11 Вимоги НАССР (ДСТУ ISO 22000:2019) для працівників:

• дотримуватися зонування робочого місця (роздільне зберігання сирих і готових продуктів);

• забезпечувати чистоту обладнання, інструментів і поверхонь;

• використовувати сертифіковані мийні та дезінфікувальні засоби;

• вести облік температурних режимів зберігання продуктів;

• уникати перехресного забруднення (контакт сирих і готових продуктів);

• регулярно проходити навчання з принципів НАССР.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи працівник зобов’язаний:

• надіти чистий спецодяг, спеціальне взуття та ЗІЗ (застебнути гудзики, заправити одяг, прибрати довге волосся під головний убір, зняти прикраси);

• перевірити справність ЗІЗ (рукавички, фартух, окуляри);

• пройти щоденний огляд (перевірити стан шкіри рук на відсутність відкритих ран, ознак інфекційних хвороб) відповідно до вимог системи НАССР;

• отримати завдання від керівника, уточнити план роботи та безпечні методи виконання робіт.

2.2. Оглянути робочу зону:

• переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні роботи слайсера;

• перевірити стан підлоги (відсутність води, жиру, слизьких поверхонь);

• оцінити рівень освітлення робочого місця;

• перевірити наявність вільних проходів та усунути захаращення;

• переконатися в наявності вентиляції і справності витяжки.

2.3. Перевірити справність слайсера на:

• цілісність захисних кожухів, огороджень, аварійних вимикачів;

• справність ножа (відсутність тріщин, деформацій);

• надійність кріплення рухомих частин;

• цілісність кабелів і заземлення електрообладнання;

• чистоту робочих поверхонь слайсера (відповідно до НАССР).

2.4. Перевірити наявність і справність:

• первинних засобів пожежогасіння (вуглекислотного або порошкового вогнегасника, протипожежного покривала);

• аптечки першої допомоги;

• засобів нейтралізації мийних і дезінфікувальних засобів (ганчір’я, абсорбенти);

• ємностей для збору відходів;

• засобів зв’язку для екстрених ситуацій (телефон, рація тощо).

2.5. Перевірити підготовку продуктів:

• переконатися, що продукти відповідають санітарним нормам та не мають ознак псування;

• згідно з системою НАССР перевірити температурні режими зберігання продуктів;

• забезпечити роздільне зберігання сирих продуктів (м’яса, риби) та готових до вживання продуктів (сиру, овочів) з метою запобігання перехресному забрудненню.

2.6. У разі виявлення несправностей слайсера, інструментів, порушення умов зберігання або інших небезпечних умов – негайно повідомити керівника. До усунення недоліків до роботи не приступати.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи працівник повинен:

• бути уважним, не відволікатися на сторонні справи чи розмови;

• підтримувати робоче місце в чистоті, не допускати його захаращення стружкою, залишками продуктів чи інструментами;

• використовувати ЗІЗ (рукавички, фартух, окуляри) протягом усього робочого часу;

• відповідно до вимог НАССР, дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки перед початком роботи, після відвідування санітарних приміщень та після контакту з сирими продуктами;

• вести облік нарізаних продуктів і маркувати їх відповідно до вимог системи НАССР.

3.2. При роботі зі слайсером:

• не знімати захисні кожухи чи огородження;

• перевіряти надійність кріплення ножа перед запуском;

• не торкатися рухомих частин (ножа, каретки) під час роботи;

• використовувати спеціальні штовхачі або тримачі для подачі продуктів до ножа;

• не прибирати залишки продуктів руками чи інструментами під час роботи слайсера;

• вимикати від джерела енергії слайсер перед чищенням, заміною ножа чи регулюванням;

• не застосовувати слайсер для нарізання заморожених, кісткових або непризначених для цього продуктів;

• не залишати увімкнений слайсер без нагляду;

• регулярно очищувати слайсер відповідно до санітарних вимог.

3.3. При роботі з сирими продуктами (м’ясом, рибою):

• відповідно до вимог НАССР, використовувати окремі рукавички та інструменти для сирих і готових продуктів;

• регулярно дезінфікувати поверхні слайсера після нарізання сирих продуктів;

• уникати контакту сирих продуктів із готовими до вживання для запобігання перехресного забруднення.

3.4. При роботі з мийними та дезінфекційними засобами:

• ознайомитися з паспортом безпеки (SDS) кожного засобу перед його використанням;

• працювати в нітрилових рукавичках, захисних окулярах (або лицьовому щитку) та, за необхідності, в респіраторі;

• уникати контакту засобів зі шкірою, слизовими оболонками та очима;

• уникати вдихання парів, не приймати засоби всередину та не ковтати їх;

• у разі розливу – негайно нейтралізувати та прибрати забруднення за допомогою абсорбентів, провітрити приміщення;

• у разі потрапляння засобу на шкіру чи в очі – негайно промити великою кількістю води (протягом 10–15 хвилин) і звернутися до лікаря;

• відповідно до вимог НАССР, зберігати мийні та дезінфекційні засоби в герметичній, маркованій тарі, окремо від харчових продуктів та виробничого інвентарю;

• не змішувати різні засоби без дозволу або інструкції виробника, щоб уникнути хімічної реакції;

• проводити роботи лише в добре провітрюваних приміщеннях.

3.5. При транспортуванні продуктів у межах робочої зони:

• використовувати візки чи контейнери для продуктів вагою понад 10 кг;

• перевіряти надійність кріплення вантажу перед транспортуванням;

• пересуватися зазначеними маршрутами, уникаючи зон із інтенсивним рухом техніки;

• носити світловідбивний жилет у зонах руху транспорту.

3.6. При роботі в холодильних камерах:

• одягнути утеплений спецодяг і взуття;

• не перебувати в камері довше 20 хвилин без перерви;

• перед входом перевірити справність дверей, замків, внутрішніх засобів аварійного відкриття;

• за можливості викрнувати роботу удвох або забезпечити постійний зв’язок із персоналом, який знаходиться назовні.

3.7. При роботі з електрообладнанням:

• перевіряти цілісність ізоляції кабелів і заземлення перед увімкненням;

• не торкатися струмопровідних частин;

• у разі іскріння чи перегріву негайно вимкнути слайсер і повідомити керівника.

3.8. Вимоги системи НАССР під час роботи:

• регулярно дезінфекціювати слайсер та робочі поверхні після кожної зміни або при переході на інший вид продуктів;

• вести облік прибирання та дезінфекції у визначеному порядку;

• контролювати температурні режими зберігання продуктів;

• маркувати нарізані продукти (вказувати дату, час, тип продукту);

• утилізувати залишки продуктів у спеціальні контейнери для запобігання контамінації.

3.9. Забороняється:

• працювати на несправному слайсері чи з несправними інструментами;

• палити чи використовувати відкритий вогонь у робочій зоні;

• допускати сторонніх осіб до робочої зони;

• працювати без ЗІЗ або в брудному спецодязі;

• відповідно до вимог НАССР зберігати продукти без дотримання температурних режимів чи зонування;

• використовувати слайсер для нарізання невідповідних продуктів (наприклад, заморожених без спеціального режиму).

3.10. У разі виявлення несправностей слайсера (шуму, вібрації, перегріву) негайно вимкнути його, ізолювати зону робіт та повідомити керівника.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи працівник повинен:

• відповідно до вимог НАССР, вимкнути слайсер, дочекатися повної зупинки ножа, очистити його від залишків продуктів та продезінфікувати робочі поверхні;

• привести в порядок робоче місце, прибрати залишки продуктів, відходи, забруднення;

• перевірити стан робочої зони, переконатися у відсутності небезпек (слизької підлоги, увімкненого обладнання);

• очистити та скласти інструменти у відведені місця;

• здати забруднений спецодяг для прання чи ремонту;

• утилізувати відходи в спеціальні контейнери.

4.2. Очистити шкіру від забруднень (залишків продуктів, мийних засобів) за допомогою мила та теплої води. Ретельно вимити руки, обличчя, за необхідності – прийняти душ.

4.3. Перевірити правильність зберігання продуктів, закрити тару, повернути її у відведені місця (холодильники, складські зони).

4.4. Повідомити керівника про виявлені несправності слайсера чи інструментів.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

• щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

• всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

• у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

• якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

• якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

• якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

• якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

• якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

• якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

• якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

• якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7. У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.
 

ПОГОДЖЕНО