Процес експорту харчової продукції, що виробляється на вказаному підприємстві, рекомендую організовувати в галузі Системи безпечності харчових продуктів HACCP (з англійської мови –  Hazard Analysis and Critical Control Point), що складається з набору правил, які визначають, які дії необхідно зробити для впровадження, обслуговування і документування системи на виробництві. Ці правила базуються на семи стовпах – на семи принципах системи НАССР. «Сім принципів HACCP» – це не що інше, як список наступних кроків, які повинні бути реалізовані при впровадженні системи безпеки харчових продуктів, незалежно від типу і розміру підприємства. 

Застосування системи НАССР передбачає розробку та впровадження операторами ринку процедур для підтримання гігієни у всьому харчовому ланцюгу, які необхідні для виробництва та постачання безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також правила поводження з харчовими продуктами. Програми-передумови є обов’язковими та призначені для ефективного функціонування системи безпечності харчових продуктів та контролю за небезпечними факторами і повинні бути розроблені, задокументовані й повністю впроваджені операторами ринку перед застосуванням системи НАССР. Сфера застосування програм-передумов повинна охоплювати усі потенційні загрози безпечності. 

Група безпечності харчових продуктів (Група НАССР), створена згідно з відповідним наказом по підприємству, розроблює, впроваджує та підтримує функціонування системи НАССР. Група НАССР розроблює, упроваджує та підтримує програми-передумови (ПП) для сприяння запобіганню та/або зменшенню забрудників (охоплюючи небезпечні чинники харчових продуктів) у продуктах, під час оброблення продукту, в робочому середовищі та постачанні. 

Процес експорту харчової продукції до кінцевого споживача може реалізовуватися на підприємстві в рамках ПП «Відправлення, транспортування та оперування продуктами». Детальніше щодо розробки та функціонування відповідних програм-передумов можна дізнатися зі стандарту ДСТУ ISO/TS 22002-1:2019 «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 1. Виробництво харчових продуктів» (ISO/TS 22002-1:2009, IDT). 

Ввезення харчової продукції  до країн ЄС та Кавказу (Грузія, Вірменія, Азербайджан) регулюється низкою правил та стандартів, які спрямовані на забезпечення безпеки продуктів харчування. Це не тільки питання щодо переліку лабораторних досліджень, а складний, комплексний процес, що потребує ретельного вивчення. Пропоную організувати таку роботу за наступним орієнтовним планом. 

Загальні вимоги до ввезення 

Перед ввезенням харчової продукції до країн ЄС та Кавказу імпортери повинні дотримуватися низки правил, що включають:

• відповідність стандартам безпеки: продукти повинні відповідати європейським стандартам безпеки харчових продуктів;

• наявність сертифікатів: імпортери повинні надати документи, які підтверджують якість та безпечність продукції.

Правила Європейської спільноти

Харчові продукти повинні бути вироблені та розміщені на ринку відповідно до вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених Регламентом (ЄС) № 178/2002  про встановлення загальних принципів і вимог харчового права, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів та встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів.

Крім цього, основним документом щодо загальної гігієни харчових продуктів, включаючи запровадження принципів НАССР, є Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 від 29 квітня 2004 року про гігієну харчових продуктів (далі – Регламент № 852/2004).

Оператори харчового бізнесу повинні дотримуватися цих правила та інтегрувати їх у свій виробничий процес. Регламент №852/2004 фактично описує, як суб'єкти господарювання можуть контролювати безпеку харчових продуктів та процесів, за які несуть відповідальність.

Зокрема цей регламент встановлює умови гігієни первинного виробництва та детальні вимоги до всіх етапів виробництва, переробки та дистрибуції продуктів харчування.

Ключова вимога до виробників продуктів харчування полягає у запровадженні на всіх етапах виробництва процедур, що базуються на принципах аналізу небезпеки та критичної точки контролю, тобто системи HACCP.

Контроль забруднювачів

За інформацією Групи Світового банку правила Європейського Союзу щодо вмісту забруднюючих речовин у харчових продуктах покликані гарантувати безпеку харчових товарів на ринку. Вони встановлюють допустимі рівні забруднень, які не загрожують здоров'ю людей. Європейське законодавство передбачає, що продукти з неприйнятним рівнем забруднюючих речовин, що можуть зашкодити здоров’ю та інтересам громадян, не можуть потрапити в обіг.

Визначення забруднюючої речовини наведено в Регламенті Ради (ЄЕС) № 315/93 від 8 лютого 1993 року про встановлення процедури Співтовариства стосовно забруднюючих речовин у харчових продуктах, який регулює питання забруднюючих речовин у харчових продуктах. Відповідно до цього документа забруднюючою вважається будь-яка речовина, яка не додавалася навмисно, але потрапила до продукту під час його виробництва, обробки, пакування, транспортування чи зберігання, або внаслідок забруднення з довкілля. Однак сторонні речовини, такі як частинки хутра тварин або комах, до цього визначення не належать.

Важливу роль у встановленні максимально допустимих рівнів забруднюючих речовин у харчових продуктах у Європі відіграє Європейський орган з питань безпечності харчових продуктів (European Food Safety Authority – EFSA). У EFSA питаннями забруднюючих речовин у харчових продуктах опікується Комісія із забруднюючих речовин у ланцюзі створення харчових продуктів (Panel on Contaminants in the Food Chain – CONTAM).

Основні принципи встановлення максимально допустимих рівнів забруднюючих речовин у Європейському Союзі: 

• максимально допустимі рівні забруднюючих речовин встановлюються для тих забруднюючих речовин, які найбільше непокоять споживачів ЄС через токсичність або потенційну поширеність у харчовому ланцюзі. У ЄС максимально допустимі рівні вмісту забруднюючих речовин встановлені зокрема для мікотоксинів: афлатоксинів (В₁, В₂, G₁ та G₂), охратоксину A, трихотеценових мікотоксинів, патуліну, цитриніну, металів: кадмій, свинець, ртуть, неорганічний миш’як, неорганічне олово, діоксинів та ПХБ, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, меламіну та його структурних аналогів, ерукової кислоти, нітратів;

• максимально допустимий вміст забруднюючих речовин має бути встановлений на рівні, що є науково обґрунтованим та прийнятним з точки зору токсикологічного впливу на організм людини, повинен піддаватися постійному контролю і змінюватися з урахуванням нової інформації і нових даних;

• при встановленні максимально допустимих рівнів забруднюючих речовин у ЄС беруться до уваги максимальні рівні забруднюючих речовин, встановлені на міжнародному рівні Комісією Кодекс Аліментаріус, а також вимоги належної сільськогосподарської практики (GAP) та ризики, пов’язані зі споживанням певних харчових продуктів;

• для забруднюючих речовин, які вважаються генотоксичними канцерогенами, або у випадках, коли поточний вплив таких речовин на населення або групи ризиків населення є близьким до граничного споживання або перевищує його, максимальний вміст встановлюється на найнижчому прийнятному рівні, наскільки це є розумно досяжним (за принципом As Low As Reasonably Achievable – ALARA).

В ЄС максимально допустимі рівні окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах базуються на Регламенті Комісії (ЄС) 2023/915 від 25 квітня 2023 року щодо максимальних рівнів певних забруднюючих речовин у продуктах харчування (далі – Регламент № 2023/915, зі скасуванням Регламенту № 1881/2006), яким встановлюються максимальні рівні вмісту певних забруднюючих речовин у харчових продуктах.

З огляду на те, що відмінності при встановленні максимально допустимих рівнів деяких забруднюючих речовин на національному рівні можуть створювати бар’єри в торгівлі харчовими продуктами, задля забезпечення вільного переміщення товарів, рівних умов конкуренції серед держав-членів, а також високого рівня захисту споживачів відповідно до Регламенту № 2023/915 максимально допустимі рівні деяких забруднюючих речовин є нормами прямої дії та встановлюються на рівні Співтовариства.

Основні положення Регламенту № 2023/915:

•  харчові продукти та/або інгредієнти не можуть перебувати в обігу, якщо вміст забруднюючих речовин у них перевищує максимально допустимі рівні, наведені в Додатку до зазначеного Регламенту;

• максимально допустимі рівні забруднюючих речовин, зазначені в Додатку до Регламенту № 2023/915, застосовуються до їстівної частини відповідних харчових продуктів, якщо інше прямо не вказано в цьому Додатку;

• з метою забезпечення ефективної охорони здоров’я продукти, які містять забруднюючі речовини в кількості, що перевищує максимальні рівні, не повинні розміщуватися на ринку ні як самостійні продукти, ні після змішування з іншими харчовими продуктами, ні як інгредієнти інших харчових продуктів;

• при застосуванні максимально допустимих рівнів забруднюючих речовин, встановлених у Додатку до Регламенту № 2023/915, до харчових продуктів, що були висушені, розбавлені, перероблені, або до багатоінгредієнтних харчових продуктів (з більш ніж одним інгредієнтом) враховуються зміни концентрації забруднюючих речовин, спричинені процесом висушування, розбавлення, переробки, а також пропорції інгредієнтів у харчовому продукті та аналітична межа кількісного визначення забруднюючої речовини;

• задля можливості застосування максимальних рівнів до висушених, розведених, перероблених або багатоінгредієнтних харчових продуктів у тих випадках, коли спеціальних максимальних рівнів не встановлено на рівні ЄС, при здійсненні компетентним органом офіційного контролю оператори ринку харчових продуктів повинні надати та обґрунтувати власні питомі коефіцієнти концентрації або розведення для відповідних операцій сушіння, розведення, переробки та/або змішування або для відповідних сушених, розведених, перероблених та/або багатоінгредієнтних харчових продуктів. У разі ненадання оператором ринку вищезазначених коефіцієнтів або якщо компетентний орган вважає наданий оператором ринку коефіцієнт неприйнятним з огляду на представлене обґрунтування, компетентний орган сам визначає цей коефіцієнт на підставі наявної інформації і з метою максимального захисту здоров’я людини;

• Регламентом № 2023/915 дозволений більш високий рівень афлатоксинів для продуктів, не призначених для безпосереднього споживання людиною або використання в якості інгредієнта у харчових продуктах, через те в ньому встановлені спеціальні вимоги до маркування, що застосовуються до арахісу, плодів інших олійних культур, горіхів, сухофруктів, рису та кукурудзи. Відповідно до зазначених вимог, на кожному окремому мішку, коробці тощо та на оригінальному супровідному документі має бути чітко вказаний передбачуваний спосіб використання (цільове призначення) такої продукції;

• Регламент № 2023/915 містить заборону на змішування харчових продуктів, що підлягають сортуванню або іншим видам механічної обробки з метою зменшення рівня забруднення, із харчовими продуктами, призначеними для безпосереднього споживання людиною або використання в якості інгредієнтів.

Інші вимоги

Оскільки певне насіння та горіхи можуть бути джерелом алергенів, необхідно дотримуватись вимог маркування відповідно до Регламенту (ЄС) № 1169/2011.

Вимоги до ГМО – Регламент (ЄС) № 1829/2003.

Дозволені харчові добавки –- Регламент (ЄС) № 1333/2008.

Умови використання ароматизаторів – Регламент (ЄС) № 1334/2008.

Використання барвників – Директива (ЄС) 62/2645/ЕЕС.

Регламент (ЄС) № 1935/2004 встановлює вимоги до пакувальних матеріалів.

Маркування харчових продуктів для певних груп споживачів – Регламент (ЄС) № 609/2013.

Регламент (ЄС) № 2016/52 встановлює максимально дозволені рівні радіоактивного забруднення продуктів харчування.

Щодо трансжирів

Вимоги до трансжирів у Європейському Союзі регулюються Регламентом (ЄС) 2019/649. Цей регламент вводить обмеження на вміст трансжирів у продуктах харчування, щоб захистити здоров'я споживачів. Основна мета – зменшити споживання трансжирів, які пов'язані з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

В Україні з жовтня 2023 року набув чинності Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження правил додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів» від 16.07.2020 № 1613. Відповідно до наказу вміст трансжирних кислот (окрім «природних» трансжирів тваринного походження) не повинен перевищувати 2 г на 100 г загальної кількості усіх жирів, які містяться в харчовому продукті. Фактично це означає повну елімінацію трансжирів з харчових продуктів, що повністю відповідає Регламенту (ЄС) 2019/649.

Загальні вимоги щодо ввезення харчової продукції до країн Кавказу (Грузія, Вірменія, Азербайджан).

Ввезення харчової продукції до країн Кавказу, таких як Грузія, Вірменія та Азербайджан, підпорядковується певним вимогам та стандартам. Ось загальні рекомендації:

Грузія

1. Дозволи та сертифікація: всі імпортовані продукти повинні мати сертифікати якості та безпеки, видані країною-експортером.

2. Санітарні норми: продукти повинні відповідати санітарним нормам, визначеним Національним агентством продовольства Грузії.

3. Лабораторні дослідження: часто проводять контроль якості на місці імпорту.

Республіка Вірменія

1. Сертифікація: необхідно отримати сертифікати відповідності для всіх харчових продуктів.

2. Санітарні вимоги: виробництво та зберігання продуктів повинні відповідати місцевим санітарним нормам.

3. Митна документація: уся документація повинна бути правильно оформлена для митного контролю.

Азербайджанська Республіка

1. Експортні ліцензії: деякі категорії продуктів можуть вимагати ліцензій на експорт.

2. Сертифікація якості: всі харчові продукти повинні мати сертифікати, що підтверджують їхню якість.

3. Контроль безпеки: продукти підлягають перевірці на безпеку та якість.

Загальні рекомендації

• Документація. Завжди готуйте всю необхідну документацію: контракти, накладні, сертифікати, свідоцтва про походження.

• Пам’ятайте про митні збори. Залежно від країни, можуть бути різні ставки митних зборів.

• Слідкуйте за змінами в законодавстві. Регулярно перевіряйте актуальні вимоги, оскільки вони можуть змінюватися.

Остаточний перелік забруднюючих речовин та інших вимог, необхідний для  підтвердження безпечності Вашої продукції, може бути наданий відповідними експертними органами.

При імпорті харчової продукції до країн ЄС передбачено оформлення Сертифікатів здоров`я за встановленими правилами та регламентами ЄС. На вимогу оператора ринку на харчові продукти, що, відповідно до статті 26 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», вироблені на потужностях, зареєстрованих відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) видає Сертифікат здоров’я на вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження, що експортуються. 

Напрацьовані вимоги рекомендую внести до відповідних програм-передумов та провести навчання персоналу, що буде свідчити про актуалізацію та ефективність системи НАССР, впровадженої на Вашому підприємстві.