Експорт будівельних послуг та матеріалів у понад 70 країнах є важливою складовою економіки України. Найбільш затребуваним українським товаром на закордонних ринках є високоякісний цемент, що займає до 30 % від загального обсягу вивезення будматеріалів. Продукцію українського походження вирізняють якість, відповідність ДСТУ, міжнародним стандартам. Підприємства-експортери проходять сертифікацію та контроль якості на відповідність вимогам країн-імпортерів. 

Регламент ЄС № 305/2011 як основа переходу України на ринок ЄС 

Регламент ЄС № 305/2011 Європейського Парталменту та Ради від 9 березня 2011 року, що встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельних виробів та скасовує Директиву Ради 89/106/ЄЕС, встановлює гармонізовані правила розміщення будівельних виробів на ринку ЄС, вимагаючи від виробників забезпечити безпеку продукції та нанесення маркування CE (Європейська відповідність) на основі Декларації експлуатаційних характеристик. В Україні цей регламент запроваджено Законом «Про надання будівельної продукції на ринку», який набрав чинності 1 січня 2023 року і передбачає поступове приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог.

Імплементація положень Регламенту ЄС № 305/2011 докорінним чином повинна змінити не лише кон'юнктуру ринку будівельної продукції, а й матиме вплив на весь сектор будівництва. Останньому варто бути готовими до змін, оскільки в Україні можна буде використовувати тільки ту продукцію, яка буде відповідати понад 1000 нових стандартів.

Серед багатьох потужних виробників будівельних матеріалів є розуміння ключових вимог, про які йдеться в документі, проте в цілому всім гравцям будівельного сектору варто детальніше познайомитися з Регламентом № 305/2011.

Відповідність продукції вимогам, що стосуються екологічності, зносостійкості та безпеки в експлуатації, повинна бути відображена у спеціальній декларації. Під таке декларування підпадає 35 категорій продукції, тобто фактично все, що використовують у будівництві. Декларації будуть формуватися у ЄДЕСБ, де у 2023 році запустили е-кабінет виробника будівельної продукції. Зараз його ведення є добровільним, однак згодом стане обов'язковим.

Йдеться передусім про дотримання технології виробництва і якість виробленої продукції. Нині виробник повинен отримувати на продукцію сертифікат, але сертифікація йде лише на конкретну партію товару. Однак Регламент № 305/2011 –історія про постійний контроль виробництва. Тобто, крім сертифіката, який нині видається після перевірки якості продукції на відповідність ключовим вимогам, йтиметься і про систему якості виробництва загалом.

Варто визначатися, з яким постачальником працювати можна, а якого краще уникати. Якщо у виробника будівельної продукції немає декларації, то з ним не зможуть співпрацювати інші гравці ринку.

Стан впровадження Регламенту ЄС № 305/2011 в Україні в 2025 році. Ринковий нагляд та нововведення

Стан впровадження Регламенту № 305/2011, особливості технічного регулювання та ринкового нагляду були обговорені під час засідання Комітету КБУ (Комітет Конфедерації будівельників України) з питань будівельної продукції, яке відбулося 24 липня 2025 року під головуванням Сергія Пилипенка (Сергій Пилипенко), заступника Голови Ради директорів КБУ та ін.

На сьогодні головним завдання КБУ є виконання імплементації Регламенту № 305/2011, проте у самому Європейському Союзі вже ухвалили Регламент (ЄС) № 2024/3110. Новий Регламент не змінює кардинальні підходи щодо надання будівельної продукції, а розширює їх дію та вводить важливі питання щодо повторного використання, екологічних факторів тощо. Відповідно, в Україні заплановано після практичної імплементації Регламенту № 305/2011 модернізувати його до Регламенту (ЄС) № 2024/3110.

Станом на 2025 рік українське законодавство передбачає 3 види регламентних технічних специфікацій:

• національні стандарти (ДСТУ EN) ідентичні гармонізованим європейським стандартам (hEN) – 531 (перелік обновлено відповідно до публікацій в Офіційному віснику ЄС);

• європейські документи з визначення прийнятності – 371 (перелік оновлено відповідно до публікацій EOTA);

• національні документи України щодо визначення технічної прийнятності (за запитом виробника у випадках відсутності гармонізованого європейського стандарту або EAD до продукції).

Гармонізація українського законодавства у сфері будівництва з європейським 

2 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» (далі – Закон), який гармонізує українське законодавство з європейським.

Закон визначає правові та організаційні засади введення в обіг або надання будівельної продукції на ринку шляхом встановлення правил для вираження їх показників, пов'язаних із суттєвими характеристиками цієї продукції, та застосування щодо них знаку відповідності технічним регламентам.

Дія цього Закону поширюється на будівельну продукцію, що вводиться в обіг або надається на ринку України.

Закон встановлює основні вимоги до споруд та суттєві характеристики будівельної продукції; порядок декларування показників будівельної продукції та застосування знаку відповідності технічним регламентам; обов'язки суб'єктів господарювання; регламентні технічні специфікації; органи технічної оцінки; порядок здійснення державного ринкового нагляду та державного контролю будівельної продукції.

Також передбачено внесення відповідних змін до законів «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про будівельні норми», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з положеннями законопроєкту (як це також передбачає Регламент № 305/2011) запроваджується перелік категорій будівельної продукції, що підлягає обов’язковому декларуванню. В Україні такий перелік затвердив Кабмін (але на першому етапі він відповідатиме переліку, що міститься в положеннях Регламенту № 305/2011).

Додамо, що європейські підходи запровадились в Україні з 1 січня 2023-го. Вони стосуються:

• обігу будівельної продукції на ринку;

• вимог щодо якості будматеріалів на рівні європейських чи міжнародних;

• відповідальності та прав виробників, дистриб'юторів, продавців;

• механізмів захисту споживачів від небезпечних чи фальсифікованих будвиробів;

• контролю за якістю будівельної продукції за міжнародним досвідом

Стандарти ДСТУ, які гармонізовано з Регламентом № 305/2011

Відповідно до Регламенту № 305/2011 гармонізуються українські стандарти ДСТУ Б EN та ДСТУ EN, що відповідають європейським стандартам EN. До таких стандартів належать ДСТУ Б EN 14782:2015 «Листи металеві самонесучі для покрівлі, зовнішнього обшиття і внутрішнього облицювання. Технічні умови на продукцію та вимоги (EN 14782:2006, IDT)», ДСТУ Б EN 14783:2015 «Листи та смуги металеві, які повністю обпираються на поверхню, для покрівлі, зовнішнього обшиття і внутрішнього облицювання. Технічні умови на продукцію та вимоги (EN 14783:2013, IDT)», ДСТУ EN 1090-4:2019 «Виконання сталевих та алюмінієвих конструкцій. Частина 4. Технічні вимоги до холодноформованих сталевих будівельних елементів та конструкцій для покрівель, стель, підлог і стін (EN 1090-4:2018, IDT)» та ДСТУ Б EN 508-1:2015 «Вироби покрівельні та облицювальні металеві листові. Технічні вимоги до самонесучих сталевих, алюмінієвих листів або листів із нержавіючої сталі. Частина 1. Сталь (EN 508-1:2014, IDT)».

Зміни законодавства

Оновлені законодавчі та нормативні вимоги в будівництві, що набули чинності в 2022–2023 роках, істотно впливають на планування та вартість реалізації проєктів:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій»  (29 липня 2022 року) встановлює обов'язковість облаштування бомбосховищ у нових будівлях, що підвищує безпеку житлових та комерційних об'єктів, але водночас може збільшити вартість будівництва на 1–7 %;

• ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель» (1 вересня 2022 року) підвищив вимоги до енергоефективності огороджувальних конструкцій, що в середньому збільшує ефективність теплоізоляції на 28 %, але також впливає на витрати на матеріали та проєктування;

• Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» (1 січня 2023 року), який імплементує Регламент ЄС 305, істотно підвищив стандарти безпеки та якості будівельних матеріалів, впливаючи на виробництво, постачання та контроль якості продукції.

У сукупності ці зміни підвищують безпеку та енергоефективність будівель, водночас створюючи потребу в додаткових ресурсах та плануванні витрат на реалізацію проєктів.

Декларування в Україні

Ключовою відмінністю нового закону від старого технічного регламенту 2006 року є те, що він посилається на європейські стандарти виготовлення будматеріалів і зобов'язує українських виробників складати декларації відповідності характеристик продукції та нести за них повну відповідальність.

Раніше якість будівельної продукції підтверджувалася сертифікатами на відповідність українським стандартам або технічним умовам (ТУ), які могли допускати виготовлення низькоякісної продукції. Виробнику достатньо було зареєструвати власні ТУ або отримати сертифікат від акредитованої організації та таким чином зняти з себе відповідальність за якість продукції.

Регламент (ЄС) № 2024/3110 як новий виклик для європейського ринку будівельних матеріалів

7 січня 2025 року введено в дію Регламент (ЄС) 2024/3110 Європейського Парламенту та Ради від 27 листопада 2024 року щодо встановлення гармонізованих правил для розміщення на ринку будівельної продукції та скасування Регламенту (ЄС) № 305/2011. Про це розповідає Конфедерація будівельників України.

Регламент (ЄС) № 2024/3110 має замінити чинний Регламент (ЄС) № 305/2011. Основні зміни спрямовані на гармонізацію правил ринку будівельної продукції, прискорення зеленої та цифрової трансформації промисловості. Також передбачено зміцнення внутрішнього ринку, усунення наявних бар'єрів для вільного руху на ринку та забезпечення відповідності продукції принципам циркулярної економіки та нормативним вимогам держав-членів ЄС.

Значна увага в документі приділяється питанням сталого розвитку. Регламент запроваджує нові вимоги щодо сталості та екологічної ефективності. Зокрема, робиться більший акцент на вплив будівельної продукції на довкілля, стимулюючи виробників розкривати оцінки життєвого циклу та вуглецевий слід. Також передбачено заохочення створення продукції, яка сприяє повторному використанню, переробці та ефективному використанню ресурсів.

Новий Регламент має сприяти цифровій трансформації, використовуючи цифрові інструменти для підвищення прозрачності та ефективності оцінювання продукції.

Одним із ключових оновлень є впровадження цифрових паспортів продукції. Вони стануть обов'язковими для будівельної продукції, забезпечуючи доступність основної інформації про продукцію (таких як експлуатаційні характеристики, відповідність та вплив на довкілля) в цифровому вигляді протягом усього життєвого циклу.

Регламент передбачає заходи для спрощення процедур відповідності для малих та середніх підприємств (МСП), у тому числі більш доступну технічну документацію та вимоги до тестування.

Новий Регламент посилює ринковий нагляд, надаючи органам влади розширені інструменти для моніторингу продукції, що розміщується на ринку, та забезпечення відповідності. Також визначено нові штрафи та механізми виконання, щоб гарантувати швидке вилучення продукції, яка не відповідає вимогам.

Новий документ наголошує на стійкості, цифровізації та посиленому нагляді у будівельному секторі.

Виробники будівельних матеріалів зобов'язані декларувати екологічний вплив своєї продукції протягом усього життєвого циклу. Оцінюватимуться вплив на зміну клімату, виснаження ресурсів та споживання води. Впровадження цих декларацій відбуватиметься поетапно, починаючи з 8 січня 2026 року.

Регламент також охоплює продукцію, виготовлену з використанням нових технологій, зокрема 3D-друку, щоб забезпечити охоплення сучасних методів будівництва.

Фахівці відзначають, що, хоча регламент відповідає екологічним цілям ЄС, він створює виклики, особливо для малих та середніх підприємств (МСП). Збільшення вимог до збору даних та звітності може створити значне адміністративне навантаження.

Регламент (ЄС) 2024/3110 є важливим кроком до більш стійкої та прозорої будівельної індустрії в ЄС. Однак його ефективна реалізація вимагатиме врахування можливостей МСП та надання їм підтримки для адаптації до нових вимог.

Етапи сертифікації відповідно до Регламенту № 305/2011

Експерти Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ) розробили дорожню карту запровадження роботи українських виробників відповідно до вимог Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305/2011).

Так, українським виробникам відповідно до вимог Закону необхідно пройти 6 основних етапів. У той же час, будівельна продукція з країн ЄС може постачатися в Україну на підставі декларації іноземного виробника на мові оригіналу до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів.

Крок 1. Визначення необхідності складання декларації

Спочатку необхідно знайти стандарти на продукцію та перевірити чи вона підпадає під дію Регламенту № 305/2011 – стандарт має містити розділ «Оцінка відповідності».

Крок 2. Ознайомлення зі стандартами та вимогами до продукції та виробничих процесів

Для виконання вимог стандарту щодо виробничого процесу, технічної документації та якості продукції, можна залучити консультантів або підготувати власних спеціалістів. Також консультантами можуть виступати не призначені органи з оцінки відповідності або компанії.

До складових виробничого контролю, що є обов'язковими для забезпечення стабільності показників будівельних матеріалів та продукції:

• вхідний контроль сировини та комплектуючих;

• контроль процесу виготовлення;

• контроль якості готових виробів на відповідність вимогам стандарту.

Крок 3. Визначення системи оцінки відповідності

Визначення системи оцінки відповідності здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції» від 09.06.2021 № 596.

Зокрема, передбачається визначення завдань органу оцінки виробника; вибір органу з оцінки у Реєстрі призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій; та підготовка плану проведення робіт з оцінки відповідності.

Крок 4. Проведення оцінки відповідності

Проведення початкових випробувань:

• відбір зразків для випробувань;

• випробування сировинних матеріалів;

• випробування готових виробів.

Перевірка системи виробничого контролю:

• вхідний контроль сировини та комплектуючих;

• контроль процесу виготовлення;

• контроль якості готових виробів.

Організатор оцінки видає сертифікат стабільності показників будівельної продукції, а також виконує подальший нагляд.

Крок 5. Складання декларації

Декларація складається виключно в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва з використанням цифрового підпису.

Крок 6. Нанесення маркування

За наявності декларації необхідно наносити знак відповідності продукції технічним регламентам. Маркування наноситься на виріб або на етикетку, що кріпиться до нього, таким чином, щоб маркування було видимим, розбірливим та незмивним.

Знак відповідності супроводжується:

• двома останніми цифрами року, в якому його вперше нанесено;

• найменуванням та місцезнаходженням виробника або ідентифікаційним знаком, що дає змогу легко та недвозначно встановити найменування та місцезнаходження виробника;

• унікальним ідентифікаційним кодом типу продукції;

• реєстраційним номером декларації показників у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

• рівнем або класом показників, що декларуються;

• позначенням застосованої регламентної технічної специфікації;

• ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності в разі його залучення;

• інформацією про передбачене використання, визначене у застосованій регламентній технічній специфікації.

Переваги впровадження Регламенту № 305/2011:

1. Підвищення якості продукції. Закон передбачає виробництво будматеріалів за європейськими стандартами, які мають вищі вимоги до якості та безпеки.

2. Найкращий захист споживачів. Завдяки єдиній системі вимог контролю якості та механізму відповідальності споживачі отримають зрозумілі критерії вибору продукції та важелі впливу на недоброчісних виробників.

3. Спрощення виходу українських виробників на ринок ЄС. Єдина система сертифікації дає змогу вітчизняним компаніям постачати свою продукцію до європейських країн без додаткових випробувань та сертифікації.

4. Лібералізація ринку будматеріалів. Декларації реєструється виробником в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що збільшує прозорість відносин між виробником, покупцем та державою.

Ризики застосування Регламенту № 305/2011:

1. Підвищення конкуренції з європейськими виробниками. Регламент відкриває шлях європейським компаніям на ринок України, що може створити додаткову конкуренцію для українських виробників, адже іноземним підприємствам відтепер не потрібно проходити процедуру сертифікації своєї продукції в Україні.

2. Закриття компаній. Українські підприємства із застарілим виробничим обладнанням не зможуть випускати продукцію, яка буде відповідати європейським стандартам і буде змушена інвестувати значні кошти в модернізацію або навіть припиняти діяльність через відсутність такої можливості. За нашими оцінками це стосуватиметься не більше 1% виробничих потужностей України, що суттєво не вплине на будівельну галузь.