16 вересня у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 6068 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення сприятливих умов для товаровиробників при реалізації харчових продуктів.

Цим законопроєктом пропонується внести зміни до деяких законів України, якими зокрема передбачити наступне.

Змінами до преамбули Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» пропонується доповнити, що цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів, у тому числі в процесі реалізації харчових продуктів, а також визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Також пропонується встановити, що норми вищезазначеного закону не поширюються на зовнішньоекономічну діяльність та не регулюють відносини, які пов'язані з публічними закупівлями харчових продуктів, у тому числі для закупівлі продуктів освітніми закладами та закладами охорони здоров'я.

Положення законопроєкту доповнюють базовий Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» термінами та визначеннями: «суб'єкт торговельної діяльності», «торгова потужність», «харчовий продукт, що швидко псується».

Статтю 4 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» пропонується доповнити новою частиною щодо шляхів здійснення державного регулювання торговельної діяльності харчовими продуктами в Україні.

Змінами до статті 7 вищезазначеного Закону пропонується розширити та доповнити повноваження Центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Розділ VIII пропонується перейменувати «РЕАЛІЗАЦІЯ (ТОРГІВЛЯ) ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ» та доповнити Стаття ХХ. Вимоги до договорів купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів, договорів про торгівельне співробітництво.

З метою протидії, по суті, безвідсотковому кредитуванню торговельних мереж за рахунок виробників, законопроєктом пропонується визначити граничні терміни відстрочки оплати за отримані від постачальника товари. В той же час, щоб уникнути можливих прийомів для затримок виплат за отримані товари законопроєктом визначається, що поставлені торговельній мережі товари підлягають оплаті у встановлений термін, який розпочинається з дня їх фактичного отримання.

Законопроєктом вводиться обмеження на сумарний обсяг усіх виплат постачальником харчових продуктів на користь торгових мереж (включаючи як плату за придбання товарів, так і плату за просування товарів). Це дозволить створити механізм, який з одного боку не перешкоджає торговельним мережам надавати послуги зі стимулювання споживчого попиту на харчові продукти, а з іншого боку - запобігає можливим зловживанням.

Змінами до статті 6 Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» передбачено надання ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, повноважень на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі й послуг, правил торгівлі харчовими продуктами, а також за повнотою і своєчасністю розрахунків за поставлену таким суб'єктам харчову продукцію

Зазначено, що реалізація положень законопроєкту в цілому дозволить удосконалити законодавство про торговельну діяльність і, тим самим, забезпечити прозорість прийняття органами державної влади та органами місцевого самоврядування рішень в сфері торгівлі, уніфікацію вимог, що пред'являються до суб'єктів господарювання у зв'язку з організацією та здійсненням торговельної діяльності, забезпечити розвиток торговельної діяльності для максимально повного задоволення потреб у товарах, а також створити основу для формування ринкової й недискримінаційної системи реалізації харчових продуктів.