Чи можна внести у власні ТУ назву сиру твердого «Український Люкс»?
Чинний Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон) встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров'я громадян та задоволення соціальних та економічних інтересів. Так, ч. 1 статті 6 Закону зазначає, що надання інформації щодо назви харчового продукту є обов`язковою.
Згідно зі статтею 12 Закону назвою харчового продукту є його офіційна назва. За відсутності офіційної назви назвою харчового продукту є його звична назва. Якщо звичної назви не існує або вона не використовується, застосовується описова назва харчового продукту.
Назва харчового продукту повинна містити або супроводжуватися інформацією про фізичний стан продукту або спеціальну обробку, якій піддавався харчовий продукт (порошкоподібний, продукт сублімаційної сушки, швидко заморожений, концентрований, копчений тощо), в усіх випадках, коли відсутність такої інформації може вводити споживача в оману.
Отже, для того, щоб назвати твердий сир «Український Люкс» доцільно врахувати наступні важливі моменти:
1. Правові аспекти (торгова марка):
Перевірте, чи не зареєстрована назва «Український Люкс» як торгова марка. Якщо вона вже зареєстрована іншою організацією, її використання може порушувати права інтелектуальної власності.
Для перевірки можна скористатися Укрпатентом: відкритий держреєстр торгових марок України – це загальна база ТМ, зареєстрованих на території нашої країни. До реєстру вносяться тільки ті торгові марки, реєстрація яких успішно завершена. Торгова марка вважається зареєстрованою від дати її публікації. Розпорядником реєстру є Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент). Будь-яка людина може онлайн перевірити торгівельну марку у відкритому реєстрі. Результатом безкоштовного пошуку є вже затверджені заявки, і ті, які знаходяться на етапі розгляду. При цьому варто враховувати, що йдеться тільки про ті заявки, які раніше були внесені до реєстру, а заявник вже зробив оплату всіх зборів. Таким чином, функціонал держреєстру не покаже неоплачені заявки та найбільш «свіжі», які були нещодавно подані на розгляд. А це досить велика кількість заявок. Такі похибки можуть стати причиною хибних висновків про потенційного партнера.
Процес використання офіційного сайту Укрпатенту має цілий ряд очевидних труднощів: технічні збої в процесі роботи та пошук лише за торговими марками, а не за організаціями. Також користувачі відзначають складний інтерфейс порталу, тому можна скористатися пошуком у відкритих базах торгівельних марок (наприклад, за посиланням 1, посиланням 2, посиланням 3). За попереднім пошуком зареєстрованої торгової марки «Український люкс» автором не знайдено.
2. Відповідність стандартам:
Якщо виробник хоче, щоб сир відповідав стандарту «твердий сир», він має відповідати технічним вимогам – наприклад, за ДСТУ 6003:2008 «Сири тверді. Загальні технічні умови» або за ДСТУ 4421:2005 «Сири тверді (український асортимент). Технічні умови (CODEX STAN C-1-1966—C-35-1978, NEQ)» або технічним умовам (ТУ) виробника. Назва «Український» не зобов’язує, але може натякати на виробництво в Україні та традиційний стиль.
Необхідно зауважити, що стандарт ДСТУ 6003:2008 (п. 4.1) встановлює три групи твердого сиру залежно від способу виробництва сиру: А, Б і В.
Згідно з п. 8.5 ДСТУ 6003:2008 позначка назви твердого сиру повинна бути наступна:
«Сир твердий група [А/Б/В] «Український Люкс» [хх] % жиру в сухій речовині».
Назва «Люкс» – це оціночне слово, яке має комерційний характер і часто означає преміальний сегмент продукту.
Важливо
Згідно з п. 4.2 ДСТУ 6003:2008 «Сири тверді. Загальні технічні умови», щоб унеможливити фальсифікування сирів традиційного асортименту, заборонено присвоювати новим видам сирів традиційні назви, а також використовувати їх назви з додаванням окремих слів (наприклад, «Нова», «Екстра», «Прима», «Люкс» тощо).
З одного боку, це тлумачення означає, що для запобігання фальсифікації сирів традиційного асортименту, ДСТУ 2006:2008 забороняє використання традиційних назв сирів для нових видів, що можуть бути створені або вироблені. Наприклад, якщо є традиційний сир «Степний», то новий сир не може отримати таку ж назву. Це правило стосується не лише повного використання традиційних назв, а й використання цих назв з додатковими словами (як «Нова», «Екстра», «Люкс», які часто використовуються для підвищення престижу чи якості продукту), наприклад «Степний Люкс».
Згідно з додатком В ДСТУ 6003:2008 традиційні види твердих сирів мають такі назви:
Група А: «Швейцарський», «Алтайський», «Совєтський»;
Група Б: «Костромський», «Степний», «Углічський», «Атлет», «Ярославський», «Естонський», «Голандський круглий», «Голандський брусковий».
Такий підхід необхідний для захисту традиційних виробів від обману споживачів і збереження автентичності традиційних сирів. Застосування цих назв на нових продуктах може створити ілюзію, що це традиційний продукт, хоча насправді це буде новий сир, який може не відповідати стандартам чи технології виробництва оригіналу.
Але, з іншого боку, якщо під висловом «їх назви» мати на увазі назву нових твердих сирів, то виходить, що до будь-якої назви нового сиру заборонено додавати такі слова, як «Нова», «Екстра», «Прима», «Люкс» тощо.
Остаточну відповідь ми знайдемо у п. 4.1 ДСТУ 4421:2005 «Сири тверді (український асортимент). Технічні умови», де вказано асортимент традиційних українських твердих сирів, а саме:
«Український», «Карпатський», «Львівський», «Славутич», «Буковинський».
Коментар експерта
Отже, назвати новий твердий сир «Український Люкс» не передбачається можливим згідно з п. 4.2 ДСТУ 6003:2008 «Сири тверді. Загальні технічні умови» з врахування п. 4.1 ДСТУ 4421:2005 «Сири тверді (український асортимент). Технічні умови» щодо традиційних назв твердих сирів українського асортименту.
3. Маркетингові аспекти
Так, дійсно, назва твердого сиру на кшталт «Український Люкс» звучить привабливо та патріотично, що могло б позитивно впливати на імідж бренду, особливо на внутрішньому ринку.
Водночас назва має бути унікальною та не занадто загальною, щоби споживач міг легко впізнавати вказаний продукт серед конкурентів.
4. Внесення в ТУ виробника
Технічні умови – це внутрішній нормативний документ підприємства. На цей час вимоги до реєстрації технічних умов законодавчо не закріплені. Процедуру реєстрації ТУ в Україні скасували у 2015 році, але попри скасування багато виробників продовжує реєструвати технічні умови в обов’язковому порядку. Розробити ТУ та зміни до них може як сам виробник, так і організація, що надає цю послугу (спеціалізовані НДІ та центри сертифікації). Реєстрація ТУ – справа добровільна.
Довідка
ДП «Укрметртестстандарт» є утримувачем Головного фонду технічних умов України та електронної бази даних «Технічні умови України» – автоматизованої системи збирання, накопичення та опрацювання даних про ТУ та змін до них, чинні в Україні, та продукцію, яка випускається за ними. База даних «Технічні умови України» містить інформацію про близько 46 000 ТУ, які перевірені державними підприємствами, що підпорядковані Мінекономрозвитку України, на відповідність законодавству, технічним регламентам, вимогам національних стандартів та кодексів усталеної практики. Внесені до бази даних технічні умови придатні для цілей оцінки відповідності продукції законодавству України, технічним регламентам, іншим нормативно-правовим актам та національним стандартам і кодексам усталеної практики.
Власник технічних умов має право внести свою назву твердого сиру (вочевидь, не «Український Люкс») у відповідні технічні умови. При цьому мається на увазі введення не тільки назви, а й вимог щодо органолептичних, фізико-хімічних та безпекових параметрів, а також умов та термінів зберігання, транспортування тощо.
Такі дані оформлюються як зміни до відповідних ТУ. Власник технічних умов організовує та забезпечує проведення їх перевірки. Перевірку змін до ТУ проводять державні підприємства – регіональні центри стандартизації, метрології та сертифікації, що підпорядковані Мінекономіки, на підставі ліцензійних договорів з ДП «Укрметртестстандарт». Перелік ліцензіатів можна знайти на сайті, в розділі «Каталог ТУ on-line». Зімни до ТУ, що перевірені підприємствами, які не входять до системи перевірки ТУ та змін до них на відповідність законодавству, технічним регламентам та національним стандартам України, до всеукраїнської бази даних «Технічні умови України» вноситися не будуть.
Правила та вимоги до перевірки ТУ та змін до них визначаються в СОУ КЗПС 74.9-02568182-002:2024 «Головний фонд технічних умов України та база даних "Технічні умови України". Загальні вимоги».
Перевірка змін до ТУ проводиться на відповідність вимогам законодавства України, технічних регламентів, інших нормативно-правових актів та національних стандартів на конкретні види продукції.
Відповідність змін до ТУ вимогам чинного законодавства України, технічних регламентів та нормативних документів засвідчується штампом «Перевірено» та відміткою про облікування.
У разі позитивних результатів перевірки змін ТУ вносяться до бази даних «Технічні умови України». На титульній сторінці ТУ (змін до ТУ) наноситься спеціальний знак, який засвідчує, що ТУ (зміни до ТУ) перевірені на відповідність законам України, іншим нормативно-правовим актам та нормативним документам та внесені до бази даних «Технічні умови України», що є доказовою базою щодо гарантій якості та безпечності продукції, яка за ними виготовляється.
