17 січня 2025 року Кабінет Міністрів схвалив проєкт змін до законодавства у сфері ринкового нагляду.
Основною метою змін визначено впровадження європейських стандартів безпеки та захисту прав споживачів в Україні.
Зазначається, що ухвалення цього законопроєкту також є важливим кроком до впровадження «промислового безвізу» з ЄС, що відкриє нові можливості для українських виробників на ринках Європи.
За словами заступниці Міністра економіки Тетяни Бережної, після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та в межах підготовки до укладання угоди про «промисловий безвіз» (АСАА) Україна адаптувала значну частину свого законодавства до європейських вимог. Однак через глобалізацію ринку, ускладнення ланцюгів постачання та стрімке зростання онлайн-продажів ЄС продовжує вдосконалювати своє нормативне поле для безпеки споживачів. Тепер цей процес підтримує і Україна, гармонізуючи своє законодавство з оновленими стандартами Євросоюзу.
Цитата
«Ми наближаємо Україну до європейських стандартів нагляду за якістю нехарчової продукції. Запропоновані зміни посилюють контроль за безпечністю товарів, що продаються в Україні, включно з онлайн-торгівлею та імпортом. Новий підхід до ринкового нагляду і тісніша співпраця з ЄС обмежать недобросовісну конкуренцію та підтримають відповідальний бізнес, який дбає про якість. Найголовніше – українці будуть захищені від небезпечних товарів. У майбутньому ці зміни допоможуть відкрити ринки ЄС для українських товарів завдяки взаємному визнанню стандартів – це важливий крок на шляху євроінтеграції України», – зазначила Тетяна Бережна.
У законопроєкті запропоновано такі зміни:
1. Розширення державного ринкового нагляду на онлайн-торгівлю. Продукція, що продається через Інтернет та інші форми дистанційної торгівлі, також буде під державним ринковим наглядом.
2. Посилення захисту прав споживачів. Завдяки європейським нормам держава зможе ефективніше забезпечувати відповідність нехарчової продукції, наданої на ринку, встановленим вимогам. Законопроєкт встановлює вимоги до надавачів послуг фулфілменту (складування, пакування, відправлення товару споживачу, у цьому випадку – маркетплейсами) та інформаційного суспільства.
3. Вимога уповноважених представників. Для певних категорій продукції, таких як електрообладнання, засоби індивідуального захисту та іграшки, виробник чи імпортер повинні мати уповноваженого представника в Україні.
4. Зміна підходу до контролю під час імпорту. Законопроєкт передбачає чіткі алгоритми взаємодії між митницею та органами ринкового нагляду. Обмін інформацією між інформаційними системами ринкового нагляду та митниці відбуватиметься за механізмом Єдиного вікна. Продукція не затримуватиметься на митному посту в разі необхідності проведення лабораторних досліджень для підтвердження її безпечності.
5. Спільна робота для ефективного ринкового нагляду. Розширені можливості для співпраці між органами ринкового нагляду, бізнес-об'єднаннями, споживачами та митницею дадуть змогу швидше та ефективніше реагувати на виклики та підтримувати надійний ринок для українців. Наприклад, бізнес-асоціації можуть укладати меморандуми з органами держнагляду, виступати ініціатором перевірок та брати в них участь. Також проводити спільні з органами влади навчання, семінари для бізнесу тощо.
6. Національна стратегія ринкового нагляду. Для підвищення безпеки продукції на ринку державна політика у сфері ринкового нагляду буде формуватися на основі Національної стратегії. Її переглядатимуть кожні чотири роки. Зазначається, що це забезпечить чітке розуміння майбутніх вимог для бізнесу.