Мета розроблення процесів моніторингу та вимірювань – отримання достовірної інформації про параметри й характеристики якості продукції та процесів.
Достовірна інформація про параметри й характеристики якості продукції та процесів необхідна для прийняття правильних управлінських рішень.
Важливо
Кінцева мета метрологічного забезпечення – звести до раціонального мінімуму можливість прийняття помилкових рішень за результатами вимірювань, випробувань і контролю за сировиною, матеріалами, виробами та процесами.
Актуалізована версія ISO 9001:2015 установлює принципово більш гнучкі, порівняно з попередньою версією, вимоги щодо моніторингу та вимірювань.
Вимоги до метрологічного забезпечення встановлено у пунктах 9.1.1 та 7.1.5 ISO 9001:2015.
Актуальні вимоги ISO 9001:2015 відображають реальне метрологічне забезпечення виробництва, спрямоване на забезпечення «дійсних і надійних результатів» вимірювань у тих випадках, коли моніторинг або вимірювання використовують для підтвердження відповідності продукції та послуг вимогам.
Згідно з актуальною версією ISO 9001:2015 необхідно приділяти особливу увагу процесу моніторингу й вимірювань загалом, під час реалізації якого керування обладнанням для моніторингу та вимірювань є лише складовою частиною.
На вході процесів моніторингу та вимірювань завжди перебуває вимірювана величина.
Коментар експерта
У пункті 9.1.1 ISO 9001:2015 зазначено, що організація повинна визначити, що потрібно піддавати моніторингу та вимірюванню.
На виході процесів моніторингу та вимірювань мають бути дійсні та надійні результати.
Коментар експерта
Відповідно до пункту 7.1.5.1 ISO 9001:2015 організація має визначити ресурси, які дадуть змогу забезпечити вірогідні й надійні результати, якщо моніторинг або вимірювання використовують для перевірки відповідності продукції та послуг вимогам, та забезпечити їхню наявність.
Засоби керування процесом моніторингу та вимірювань повинні бути встановлені.
Відповідно до пункту 9.1.1 ISO 9001:2015 організація має визначити методи моніторингу, вимірювання, аналізування та оцінювання, які потрібні для забезпечення вірогідних результатів.
Коментар експерта
Таким чином, пункти 7.1.5 і 9.1.1 установлюють вимоги до метрологічного забезпечення в межах ISO 9001:2015, включаючи елементи поводження з ризиками.
Терміни та визначення, пов’язані з метрологічним забезпеченням
Терміни та визначення понять, пов’язані з метрологічним забезпеченням, відповідають Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1314-VII від 05.06.2014.
Визначення терміна
Калібрування – сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов’язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу.
Повірка засобів вимірювальної техніки – сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам
Моніторинг – визначення статусу системи, процесу, продукції, послуги або дії (ISO 9000:2015).
Для визначення статусу може виникнути необхідність перевірити, проконтролювати чи відстежити. Моніторинг зазвичай є визначенням статусу об’єкта, виконуваним на різних етапах або термінах.
Визначення терміна
Вимірювання – процес (3.4.1 ISO 9000) визначення величини.
Відповідно до ISO 3534-2 величину визначають зазвичай як кількість.
Визначення терміна
Процес вимірювання – сукупність операцій, які здійснюють, щоб визначити значення величини (3.11.5 ISO 9000).
Вимірювальне устатковання – засоби вимірювань, програмні засоби, еталони, довідковий матеріал, допоміжна апаратура або їхня комбінація, необхідні для процесів вимірювання (3.11.6 ISO 9000).
Засоби вимірювальної техніки – засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об’єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності (Закон України № 1314-VII).
Практична реалізація вимог ISO 9001:2015 в організації
Відповідно до 9.1.1 ISO 9001 організація має визначити:
- що потрібно піддавати моніторингу та вимірюванню;
- методи моніторингу, вимірювання, аналізування та оцінювання, потрібні для забезпечення вірогідних результатів.
Вимірювання, які здійснюють під час виготовлення продукції (вхідний та оперативний контроль продукції), мають бути встановлені у певних документах.
Перелік документів, у яких встановлено вимірювання під час виробництва:
- специфікація на продукцію;
- технічні умови на продукцію;
- технічні регламенти;
- національні стандарти України;
- міждержавні стандарти;
- стандарти організації;
- задокументовані технологічні процеси;
- технологічні інструкції;
- інші нормативні документи.
Можна виокремити три напрями вимог до параметрів якості, які повинні бути забезпечені достовірними процесами вимірювання.
Вимоги до параметрів якості:
- вимоги до параметрів якості продукції (інгредієнтів, напівфабрикатів, матеріалів тощо);
- вимоги до параметрів якості процесів виробництва продукції;
- вимоги до параметрів якості процесів системи управління якістю.
Розглянемо докладно перші два напрями, пов’язані з виробництвом харчової продукції.
Відповідно до вимог споживача та планованих процесів виробництва слід розробити концепцію процесів вимірювань з урахуванням усіх чинників, що впливають на достовірність і надійність результатів вимірювань. Скористайтесь прикладом технічної концепції процесу вимірювання (таблиця 1). Відповідно до розробленої концепції, необхідно спланувати впровадження та аналіз процесу вимірювання.
Скористайтесь прикладом плану впровадження та аналізу процесу вимірювання (таблиця 2).
Коментар експерта
Усі заходи плану на практиці повинні бути забезпечені термінами, виконавцями та записами, що фіксують результат.
Таблиця 1. Технічна концепція процесів вимірювань
|
Положення концепції |
Елементи процесу вимірювання |
Характеристики елемента процесу вимірювання |
|
Формулювання та аналізування мети вимірювань |
Яку інформацію має бути отримано внаслідок вимірювань |
|
|
|
Мета використання результатів вимірювань |
|
|
|
Хто використовуватиме процес вимірювань |
|
|
Уточнення та аналізування моделі об’єкта вимірювань |
Що має бути виміряне |
Вид фізичної величини (розмір, об’єм, маса, рівень, температура, тиск) |
|
Аналізування та формалізація апріорної інформації про вимірювану величину та умови вимірювань |
Апріорний діапазон вимірювань |
Діапазон вимірювань |
|
|
Чи визначено джерела мінливості вимірювального процесу |
Визначення факторів, які впливають на результат вимірювань, і ступінь впливу факторів на вимірювальний процес |
|
|
Чи здійснено аналізування ризиків під час функціювання вимірювального процесу |
Чи проаналізовано причини потенційних ситуацій, що призводять до недостовірних результатів вимірювань |
|
|
Підготування об’єкта вимірювань |
|
|
|
Вимоги до навколишнього середовища |
Термостатування приміщення Нормування вологості повітря |
|
Вимоги до форми та якості вимірювальної інформації |
Вимоги до надання вимірювальної інформації |
|
|
|
Сфера застосування вимірювального процесу |
|
|
Принцип вимірювання |
Фізичний принцип вимірювання |
|
|
|
Встановлення вимірювальних і контактних поверхонь |
|
|
|
Метод кріплення |
|
|
|
Орієнтація |
Положення |
|
|
Положення вимірювального наконечника (датчика) |
|
|
|
Оцінка результатів |
|
|
|
Ймовірність появи мінливості вимірювань |
|
|
|
Застосування автоматизованого контролю або ручного контролю |
|
|
|
Руйнівні або неруйнівні вимірювання |
|
|
|
Вимірювання тиску |
Надлишковий тиск |
|
|
Приблизна чутливість |
Відношення вимірювання сигналу на виході ВС до зміни вимірюваної величини, що спричинила його |
|
Вимоги до опрацювання результатів вимірювань |
Комп’ютерне опрацювання |
|
|
|
Опрацювання результатів вручну |
Фіксація проміжних розрахунків у протоколі |
|
Вимоги до персоналу |
Необхідне навчання |
|
Таблиця 2. План впровадження та аналізування процесу вимірювання
|
№ з/п |
Захід |
|
1 |
Установлення граничної невизначеності (похибки) вимірювань параметра якості |
|
2 |
Установлення та документування методики виконання вимірювань |
|
3 |
Вибір засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) |
|
4 |
Визначення допоміжного обладнання (оснащення) для проведення вимірювань |
|
5 |
Визначення необхідності розробки планування для розміщення ЗВТ |
|
6 |
Визначення необхідності здійснення будівельно-монтажних робіт для встановлення ЗВ/ВС: •фундамент; •прокладання кабелів; •встановлення витяжки/вентиляції/кондиціювання; •підведення пневмомагістралі; •підведення води тощо |
|
7 |
Визначення необхідності підключення комп’ютерної мережі |
|
8 |
Визначення необхідності навчити персонал використанню ЗВТ за призначенням |
|
9 |
Встановлення вимог до закупівлі ЗВТ |
|
10 |
Аналіз постачальника ЗВТ і допоміжного обладнання |
|
11 |
Оцінення та вибір постачальника ЗВТ і допоміжного обладнання |
|
12 |
Моніторинг та виконання заявки на закупівлю ЗВТ і допоміжного обладнання |
|
13 |
Установлення (монтаж) ЗВТ на робоче місце |
|
14 |
Випробування ЗВТ |
|
15 |
Оцінювання стабільності вимірювальної системи |
|
16 |
Оцінювання зміщення вимірювальної системи |
|
17 |
Оцінювання збіжності та відтворюваності вимірювальної системи |
|
18 |
Надання законного статусу ЗВТ – введення в експлуатацію |
Обрання засобів вимірювання
Відповідно до запропонованих прикладів концепції та плану, організація має застосувати певні кроки для вибору засобів вимірювання.
Крок 1. Вибір конкретних засобів вимірювання, еталонів, стандартних зразків тощо
Вибрати конкретні засоби вимірювання, еталони, стандартні зразки, допоміжну апаратури і за необхідності програмні засоби, необхідні для проведення конкретної операції вимірювання й опрацювання результатів вимірювань.
Важливо
Вибір необхідних засобів вимірювання здійснюють відповідно до правил, які встановлені й застандартизовані в організації та згідно з національним законодавством та іншими чинними нормативними документами в галузі метрології.
Найкраще похибку вимірювань і вимоги до вимірювального процесу визначати під час задавання вимог до вимірюваного параметра.
Крок 2. Обрання допоміжної апаратури
Водночас із вибором засобів вимірювання необхідно вибрати допоміжну апаратуру, еталони, стандартні зразки.
Крок 3. Розроблення методики виконання вимірювань
Необхідно розробити і затвердити методику виконання вимірювань, яка гарантує виконання вимірювань параметрів якості продукції з похибкою, яка не виходить за межі допустимої.
Крок 4. Використання програмних засобів
У разі необхідності використання програмних засобів під час проведення вимірювань і опрацьовування їхніх результатів, необхідно розробити й валідувати (затвердити) алгоритм виконання вимірювань і оброблення їхніх результатів.
Крок 5. Розроблення технічного завдання
Необхідно розробити технічне завдання на розроблення програмного забезпечення для проведення вимірювання і оброблення його результатів.
Крок 6. Опрацювання результатів
Алгоритм опрацювання результатів вимірювання має бути частиною технічного завдання на розроблення програмного забезпечення
Визначення ресурсів, необхідних для забезпечення дієвих і надійних результатів
Відповідно до 7.1.5 ISO 9001 організація повинна визначити ресурси, потрібні для забезпечення вірогідних і надійних результатів, якщо моніторинг або вимірювання використовують для перевірки відповідності продукції та послуг вимогам, та забезпечити їхню наявність.
Організація повинна забезпечувати, щоб надані ресурси:
- були придатні для конкретного виду виконуваних робіт із моніторингу та вимірювання;
- були у належному стані для гарантування їхньої постійної придатності для їхньої призначеності.
Можна виокремити певні ресурси, які необхідні для забезпечення дійсних і надійних результатів, та елементи підтримання цих ресурсів у стані постійної придатності (таблиця 3).
Згідно з ISO 9001 організація має зберігати відповідну задокументовану інформацію, яка доводить, що ресурси для моніторингу та вимірювання відповідають їхньому призначенню (таблиця 3).
Таблиця 3. Ресурси, необхідні для забезпечення вірогідних і надійних результатів вимірювання, та елементи підтримання цих ресурсів у стані постійної придатності
|
Ресурс |
Мета застосування ресурсу |
Виходи |
Документована інформація, яка засвідчує, що ресурси для моніторингу і вимірювань відповідають призначеності |
|
Діяльність щодо аналізування технічної документації |
Зниження вірогідності помилкового визначення: •складу вимірюваних і контрольованих параметрів, допустимих меж їхнього вимірювання (значень допустимих відхилів); •оцінення обґрунтування призначеності вимог і кількісних значень показників метрологічного забезпечення, зокрема характеристик похибки вимірювання параметрів і показників вірогідності вимірювального контролю; •оцінення забезпечення можливості контролю параметрів у процесі виготовлення, випробувань, експлуатації продукції за допомогою заданих вимірю- вальних процесів, засобів вимірювання і контролю. Важливо: засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам Технічного регламенту (Підприємство-виробник повинен забезпечити кожний виріб Декларацією про відповідність) |
Задокументовані вимоги до вимірюваних параметрів і розроблені вимірювальні процеси придатні для виконання вимірю- вальних завдань |
Записи у Журналі проведення метрологічної експертизи
|
|
Діяльність із аналізування вимірювальних і контрольних процесів. |
Забезпечення оцінення мінливості вимірювальних і контрольних процесів |
Вимірювальні процеси, мінливість яких оцінено і вона не перевищує встановлені межі. Керування вимірювальними процесами, мінливість яких перевищує встановлені межі |
Протоколи аналізу вимірювальних процесів |
|
Організація повірки і калібрування засобів вимірювань і атестації випробувального устатковання. |
Забезпечення постійної метрологічної придатності засобів вимірювання і випробувального устатковання. Важливо: в Україні всі засоби вимірювальної техніки, які використовуються в сфері законодавчо регульованої метрології підлягають періодичній повірці. Види діяльності, які належать до цієї сфери, чітко визначені в Статті 3 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Інші ЗВТ не підлягають періодичній повірці. Калібруванню в добровільному порядку можуть піддаватися ЗВТ, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології (наприклад на вимогу замовників продукції підприємства). Проте неможливо застосовувати у сфері законодавчо регульованої метрології ЗВТ, якщо для таких ЗВТ не проведено їх калібрування |
Засоби вимірювань і випробувальне устаткоування, придатні для реалізації вимірювальних процесів. Керування метрологічно непридатними засобами вимірювання і випробувальним устаткованням. |
Свідоцтво про повірку засобів вимірювання встановленого зразка, відбиток повірочного тавра. Сертифікати калібрування засобів вимірювання |
|
Забезпечення моніторингу та верифікації вимірювальних процесів. |
Підтвердження фактичного виконання вимірювальних процесів і забезпечення вірогідності результатів. |
Підтвердження вірогідності вимірювальних процесів. Забезпечення керування |
Протоколи моніторингу та верифікації |
Забезпечення простежуваності засобів вимірювання
Відповідно до 7.1.5.2 ISO 9001, якщо простежуваність вимірювання є вимогою, або якщо організація вважає її важливим елементом гарантування впевненості у вірогідності результатів вимірювання, необхідно дотримуватись певних вимог під час експлуатації устатковання.
Вимоги під час експлуатації устаткування:
- калібрувати та/чи перевіряти устаткування з установленою періодичністю або перед використанням згідно з еталонами, простежуваними до міжнародних або державних еталонів (у разі відсутності таких еталонів база, використовувана для калібрування або повірки, має бути зареєстрованою і її зберігають як документовану інформацію);
- ідентифікувати устаткування для визначення його статусу;
- запобігати регулюванню, пошкодженню чи погіршенню стану, через які може бути спростовано вірогідність статусу калібрування та одержані раніше результати вимірювання.
Керування періодичністю повірки/калібрування засобів вимірювання
Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації визначені Наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 (в поточній редакції). Періодичність повірки зазвичай зазначають у експлуатаційній документації на засоби вимірювання і у свідоцтвах про повірку у формі запису: до якої дати засіб вимірювання є метрологічно придатний.
Важливо
Строки придатності результатів калібрування не зазначають у сертифікатах про калібрування.
Якщо строки придатності засобу вимірювальної техніки не зазначено у сертифікаті про калібрування, періодичність калібрування установлюють за відомостями експлуатаційної документації або відповідно до загальноприйнятих строків періодичності.
Коментар експерта
Відповідно до умов застосування засобу вимірювальної техніки можна скорочувати періодичність повірки/калібрування.
Періодичність повірки/калібрування засобу вимірювальної техніки варто зазначити в окремій чарунці графіка повірки/калібрування.
Керування інформацією щодо еталонів, за якими проводили повірку/ калібрування
Організації, які здійснюють повірку/калібрування, як правило, у свідоцтві про повірку/сертифікаті про калібрування зазначають найменування й основні метрологічні характеристики еталонів, які передають розміри фізичних величин засобам вимірювання, призначеним для повірки/калібрування.
Акредитовані калібрувальні лабораторії: https://naau.org.ua/ > Реєстр акредитованих ООВ > Калібрувальні лабораторії (ДСТУ ISO/IEC 17025)
Коментар експерта
У договорі щодо надання послуг повірки/ калібрування зазначають вимогу щодо наявності у свідоцтві про повірку/ сертифікаті про калібрування інформації щодо еталону, за яким здійснюють роботи.
Персонал, відповідальний за транспортування на повірку/калібрування і приймання їх після проведення повірки/калібрування, має контролювати змістовність і правильність інформації, зазначеної у свідоцтвах про повірку/сертифікатах про калібрування.
Коментар експерта
Під час перевіряння змістовності й правильності заповнення свідоцтв про повірку/сертифікатів про калібрування обов’язково перевіряйте, чи виконано вимогу щодо зазначення еталону, за яким здійснювали повірочні/калібрувальні роботи.
Керування переліком (графіком) повірки/ калібрування засобів вимірювання
Важливо
Наявність переліку (графіка) доводить, що повірочні/калібрувальні роботи проводять на виробництві регулярно, і цей процес є керованим.
У переліку (графіку) повірки/калібрування засобів вимірювання відображено характер застосування засобів вимірювальної техніки, метрологічної надійності й строки підтвердження метрологічної придатності.
Перелік засобів вимірювання можна поєднувати із графіком повірки/ калібрування засобів вимірювання (таблиця 4).
Таблиця 4. Рекомендована форма графіка повірки/калібрування засобів вимірювання
|
Відомості про пристрій і вимірювану/ контрольну величину |
Відомості про метрологічне обслуговування |
||||||||
|
Найменування |
Тип |
Заводський номер |
Інвентарний номер (за наявності) |
Вимірювана фізична виличина |
Діапазон вимірювань (показників контролю) |
Клас точності або основна похибка (для СВ, вимірювальних каналів, вимірювальних систем, еталонів, стандартних зразків) |
Періодичність повірки/ калібрування/ перевірки |
Дата останньої повірки/ калібрування/ перевірки |
Результи останньої повірки/ калібрування/ перевірки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відомості про місце установлення і правочинність застосування |
|||
|
Місце установлення (підрозділ, ділянка, цех, номер кімнати, лабораторії тощо) і місце зберігання або дублювальний пристрій* |
Обладнання, на якому встановлено засіб вимірювання (верстат, машина, випробувальне устатковання, вимірювальний пристрій тощо) |
Якщо обладнання для моніторингу і вимірювань вбудовано в автоматизовану систему керування, зазначають найменування автоматизованої системи, серійний (заводський) номер |
Документ (комплект документів), відповідно до якого здійснюють вимірювання, контроль та регулювання (технологічний процес, інструкція, настанова з експлуатації, стандарт, технічні умови, методика виконання вимірювань тощо) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
Особливі позначки Інші відомості
|
|
|
Належність засобу вимірювань до сфери законодавчо регульованої метрології |
Дата введення в експлуатацію (початок застосування, надходження) |
|
1 |
2 |
|
|
|
- *Якщо на момент формування переліку пристрій є дублювальним, вказати місце зберігання.
- **У разі застосування реєструвального пристрою (самописець) зазначають тип діаграми, діаграмної стрічки або формат, у якому здійснюють віртуальний запис. Зазначають зв’язок із локальною мережею підприємства (за наявності) і місце зберігання інформації.
- ***Якщо обладнання для моніторингу і вимірювань вбудовано в автоматизовану систему керування, необхідно вказати документ, у якому зазначено встановлені параметри налаштування і періодичність налаштування (встановлені межі регулювання, параметри ПІД-регулятора тощо).
- ****У разі застосування реєструвального пристрою (самописець) зазначають періодичність зчитування (якщо засіб вимірювання цифровий) і перідичність заміни діаграми (якщо засіб вимірювання аналоговий).
- ***** 1. Якщо експлуатаційна документація міститься на цифровому носії, слід вказати обліковий номер цифрового носія.
- 2. Якщо експлуатаційна документація міститься на сайті підприємства-виробника – вказують посилання.
Коментар експерта
Призначте працівників, які відповідатимуть за ведення графіка повірки/калібрування засобів вимірювання та керування свідоцтвами про повірку/сертифікатами про калібрування.
На підприємствах та в організаціях, які виконують роботи у сфері законодавчо регульованої метрології, обов’язково утворюються метрологічні служби або призначаються особи, відповідальні за забезпечення єдності вимірювань (Стаття 14.2. Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).
Визначте місце розташування (зберігання) графіка повірки/калібрування засобів вимірювання і місце зберігання свідоцтв про повірку/сертифікатів про калібрування.
Місце зберігання записів про повірку/калібрування має бути захищено від потрапляння води й інших середовищ, які можуть пошкодити зазначені записи.
Місце зберігання має бути захищено від несанкціонованого доступу і копіювання.
У документованій процедурі слід визначити порядок копіювання записів про повірку/калібрування.
Адже в разі пошкодження відбитка повірочного тавра та в разі втрати свідоцтва про повірку, якщо таке тавро не передбачено, проводиться позачергова повірка ЗВТ.
Коментар експерта
Працівник, відповідальний за ведення графіка повірки/калібрування після отримання свідоцтва про повірку/сертифіката про калібрування, має зробити в разі необхідності копії. На кожній копії має бути:
- дата копіювання;
- підпис і прізвище відповідальної особи.
Копії свідоцтв про повірку/ сертифікатів про калібрування дозволено передавати за наявності службової записки від зацікавлених підрозділів.
Зниження ризику застосування метрологічно непридатних засобів вимірювання
Для зниження ризику застосування метрологічно непридатних засобів вимірювання в організації має бути передбачено базу дублювальних засобів вимірювання («дублери»).
Дублерів відправляють на повірку / калібрування приблизно за місяць до настання строку закінчення дії свідоцтва / сертифіката застосовних у роботі засобів вимірювання.
Керування транспортуванням засобів вимірювальної техніки
В організації призначають працівника, який відповідатиме за організацію транспортування засобів вимірювання до місця здійснення повірки, калібрування або ремонту.
Можна виокремити певні вимоги до знань працівника, який відповідає за транспортування засобів вимірювальної техніки.
Працівник, відповідальний за організацію транспортування засобів вимірювання, повинен знати:
- методи підготовки засобів вимірювання до повірки/калібрування;
- у якій комплектації відправляти засоби вимірювання для повірки/калібрування, зокрема супровідна документація;
- правила пакування засобів вимірювання;
- правила охорони праці під час транспортування засобів вимірювання;
- методи контролю засобів вимірювання під час здійснення повірки/калібрування, зокрема змістовність і правильність заповнення документів, які підтверджують проведення повірки/калібрування;
- методику заповнення графіка повірки/калібрування.
Керування ідентифікацією, яка встановлює статус повірки/калібрування
Ідентифікація заводським номером
Організація установлює спосіб ідентифікації засобів вимірювання відповідно до певних особливостей засобів вимірювання.
Особливості засобів вимірювання:
- вид засобів вимірювання;
- місце установлення засобів вимірювання;
- конструктивне виконання засобів вимірювання;
- умови застосування;
- розташування рухомих і регулювальних елементів.
Коментар експерта
Індивідуальний заводський номер – розповсюджений, але недостатній спосіб ідентифікації засобу вимірювальної техніки.
У деяких випадках засоби вимірювальної техніки можуть не мати заводського номера:
- малогабаритні манометри;
- малогабаритні електроні вимірювачі;
- мірний посуд тощо.
У разі відсутності заводського номера ідентифікаційний номер має бути приписаний за процедурою організації і нанесений на засіб вимірювальної техніки у будь-який прийнятний спосіб.
Способи нанесення ідентифікаційного номера на засіб вимірювальної техніки:
- гравіруванням;
- тушшю;
- фарбою;
- наліпкою;
- прив’язаною биркою.
Ідентифікація етикеткою
Зважаючи на те, що одним із основних завдань керування вимірювальним обладнанням є унеможливлення застосування метрологічно непридатного засобу вимірювання, окрім методу ідентифікації заводським номером доцільно застосовувати метод ідентифікації за допомогою етикеток.
У ідентифікаційній етикетці зазначають строк метрологічної придатності засобу вимірювання. Інформація на ідентифікаційній етикетці має бути добре видима персоналу, який застосовує засіб вимірювання.
Етикетку закріплюють на неробочих елементах засобу вимірювання.
Кріплення ідентифікаційної бирки має бути стійке до скупчення бруду і потрапляння дрібних часток до робочих вузлів засобу вимірювання.
Способи видалення ідентифікаційної бирки не повинні пошкоджувати поверхню засобу вимірювання.
Можна виокремити певні зразки ідентифікаційних етикеток (додаток 1).
Додаток 1. Зразки ідентифікаційних етикеток
