Нагадаємо, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» (далі – Закон) національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їхнього застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Крім того, у ч. 2 ст. 16 Закону визначено, що стандарти, прийняті підприємствами, також застосовуються на добровільній основі.
Перелік нових документів, які набудуть чинності 01 вересня 2026 року
Екологія: контроль викидів у атмосферне повітря
ДСТУ EN 14791:2026 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації оксидів сірки. Стандартний контрольний метод (EN 14791:2017, IDT)»;
ДСТУ EN 14792:2026 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації оксидів азоту. Стандартний контрольний метод: хемілюмінесценція (EN 14792:2017, IDT)»;
ДСТУ EN 15058:2026 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації монооксиду вуглецю. Стандартний контрольний метод: недисперсійна інфрачервона спектрометрія (EN 15058:2017, IDT)»;
ДСТУ EN 15259:2026 «Якість повітря. Вимірювання викидів зі стаціонарних джерел. Вимоги до ділянок і місць вимірювання, а також до мети вимірювання, плану та звіту (EN 15259:2007, IDT)»;
ДСТУ EN 1911:2026 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації газоподібних хлоридів, виражених як НСІ. Стандартний контрольний метод (EN 1911:2010, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 16911-1:2026 «Стаціонарні джерела викидів. Ручне й автоматичне визначення швидкості та об’ємної витрати в повітроводах. Частина 1. Ручний контрольний метод (EN ISO 16911-1:2013, IDT; ISO 16911-1:2013, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 16911-2:2026 «Стаціонарні джерела викидів. Ручне й автоматичне визначення швидкості та об’ємної витрати в повітроводах. Частина 2. Автоматизовані вимірювальні системи (EN ISO 16911-2:2013, IDT; ISO 16911-2:2013, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 21258:2026 «Викиди зі стаціонарних джерел. Визначення масової концентрації оксиду азоту (I) (N2O). Контрольний метод: недисперсійний інфрачервоний метод (EN ISO 21258:2010, IDT; ISO 21258:2010, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 21877:2026 «Викиди зі стаціонарних джерел. Визначення масової концентрації аміаку. Ручний метод (EN ISO 21877:2019, IDT; ISO 21877:2019, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 23210:2026 «Викиди зі стаціонарних джерел. Визначення масової концентрації PM10/PM2,5 у димовому газі. Вимірювання низьких концентрацій за допомогою ударних елементів (EN ISO 23210:2009, IDT; ISO 23210:2009, IDT)».
Перелік документів, що втрачають чинність з 01 вересня 2026 року
Екологія: контроль викидів у атмосферне повітря
ДСТУ EN 14791:2022 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації оксидів сірки. Стандартний контрольний метод (EN 14791:2017, IDT)»;
ДСТУ EN 14792:2022 «Викиди від стаціонарних джерел. Визначання масової концентрації оксидів азоту. Стандартний референтний метод: хемілюмінесценція (EN 14792:2017, IDT)»;
ДСТУ EN 15058:2022 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації монооксиду вуглецю. Стандартний контрольний метод: недисперсійна інфрачервона спектрометрія (EN 15058:2017, IDT)»;
ДСТУ EN 15259:2022 «Якість повітря. Вимірювання викидів зі стаціонарних джерел. Вимоги до ділянок і місць вимірювання, а також мети вимірювання, плану та звіту (EN 15259:2007, IDT)»;
ДСТУ EN 1911:2022 «Стаціонарні джерела викидів. Визначення масової концентрації газоподібних хлоридів, виражених як HCl. Стандартний контрольний метод (EN 1911:2010, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 16911-1:2022 «Стаціонарні джерела викидів. Ручне та автоматичне визначення швидкості та об’ємної витрати в повітроводах. Частина 1. Ручний контрольний метод (EN ISO 16911-1:2013, IDT; ISO 16911-1:2013, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 16911-2:2022 «Стаціонарні джерела викидів. Ручне й автоматичне визначення швидкості та об’ємної витрати в повітроводах. Частина 2. Автоматизовані вимірювальні системи (EN ISO 16911-2:2013, IDT; ISO 16911-2:2013, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 21258:2022 «Викиди від стаціонарних джерел. Визначання масової концентрації оксиду азоту (І) (N2O). Референтний метод: недисперсійний інфрачервоний метод (EN ISO 21258:2010, IDT; ISO 21258:2010, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 21877:2022 «Викиди від стаціонарних джерел. Визначення масової концентрації аміаку. Ручний метод (EN ISO 21877:2019, IDT; ISO 21877:2019, IDT)»;
ДСТУ EN ISO 23210:2022 «Викиди зі стаціонарного джерела. Визначення масової концентрації PM10/PM2,5 у димовому газі. Вимірювання низьких концентрацій за допомогою ударних елементів (EN ISO 23210:2009, IDT; ISO 23210:2009, IDT)».
Косметичні товари: мікробіологічна безпека
ДСТУ EN ISO 11930:2016 «Косметика. Мікробіологія. Оцінювання протимікробного захисту косметичного продукту (EN ISO 11930:2012, IDT)»;
ДСТУ ISO 18415:2017 «Засоби косметичні. Мікробіологія. Метод виявлення специфічних і неспецифічних мікроорганізмів (ISO 18415:2017, IDT)»;
ДСТУ ISO 18416:2017 «Засоби косметичні. Мікробіологія. Метод виявляння Candida albicans (ISO 18416:2015, IDT)»;
ДСТУ ISO/TR 19838:2017 «Засоби косметичні. Мікробіологія. Настанови щодо застосування стандартів ISO з косметичної мікробіології (ISO/TR 19838:2016, IDT)»;
ДСТУ ISO/TR 26369:2021 «Косметика. Методи випробування захисту від сонця. Огляд і аналізування методів оцінювання ефективності сонцезахисної продукції (ISO/TR 26369:2009, IDT)».