_____________________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

 

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ___

ДЛЯ РІЗАЛЬНИКА М’ЯСОПРОДУКТІВ

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для різальника м’ясопродуктів встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для різальника м’ясопродуктів розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», ДНАОП 1.8.20-1.06-99 «Правила охорони праці для працівників м`ясопереробних цехів», НПАОП 15.1-1.06-99 «Правила охорони праці для працівників м`ясопереробних цехів», НПАОП 15.1-1.06-99 «Правила охорони праці для працівників м`ясопереробних цехів», іншого законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Вимоги інструкції є обов’язковими, за невиконання цієї інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.4. Різальник м’ясопродуктів повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися, викликати спеціальний медичний транспорт.

1.5. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

• ураження електричним струмом;

• травмування гострими предметами;

• удари;

• недостатнє освітлення виробничої зони;

• незадовільні метеорологічні умови у виробничих приміщеннях;

• підвищений рівень шуму та вібрації.

1.6. Різальник м’ясопродуктів зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.7. У випадках травмування і несправностей в устаткуванні різальник м’ясопродуктів має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.8. Працівник зобов’язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни:

• приходити на роботу в чистому одязі та взутті;

• постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;

• мити руки з милом після відвідування туалету, дотику із забрудненими предметами, після закінчення роботи.

1.9. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.10. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.11. Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці – двічі на рік, з пожежної безпеки – щорічно.

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та різальника м’ясопродуктів.

1.12. На роботу в якості різальника м’ясопродуктів приймаються працівники, які досягли вісімнадцятирічного віку, пройшли медичний огляд.

1.13. Різальник м’ясопродуктів повинен:

• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

• пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

• вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.14. Різальнику м’ясопродуктів забороняється:

• використовувати електроприлади, які не відповідають вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, інструкціям з пожежної безпеки, які діють на підприємстві;

• користуватися несправними електропобутовими приладами;

• самостійно виконувати будь-який ремонт електричних пристроїв, пов'язаний з розбиранням корпусу, а також вносити зміни в конструкцію електроприладу;

• експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;

• застосування саморобних подовжувачів;

• загороджувати вентиляційні отвори електроприладів;

• використовувати побутові електронагрівальні прилади без негорючих підставок та (або) в місцях, де їх застосування не передбачено нормативними документами, що діють на підприємстві;

• використовувати саморобні побутові електронагрівальні прилади;

• залишати працюючі електронагрівальні прилади без нагляду.

1.15. Колода для розрубування м’яса та кісток повинна встановлюватись на хрестовині або спеціальній підставці; ззовні фарбується олійною фарбою.

Періодично колоду спилюють і обстругують.

1.16. Колода для розрубування м’яса, обробні дошки повинні бути виготовлені з твердої породи дерева, мати рівну поверхню без тріщин.

Не допускаються на них тріщини і задирки.

1.17. Сокири для рубки м’яса, ножі повинні мати гладкі, без задирок, зручні і міцно насаджені рукоятки.

Ріжучі частини необхідно заточувати регулярно і своєчасно.

1.18. Сокира на рукоятці повинна бути розклинена.

1.19. Ножі та мусати повинні мати на рукоятках запобіжні виступи.

1.20. Перенесення гострих, ріжучих, колючих інструментів виконувати в чохлах, піхвах. Зберігати інструмент у пеналах.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

2.2. Одягти спецодяг: куртку білу бавовняну, фартух білий бавовняний, нарукавники білі бавовняні, берет або шапочка біла бавовняна.

2.3. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

• перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити безпосередньому керівнику про виявлені недоліки;

• візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів і розеток.

2.4. Різальник м’ясопродуктів перед початком роботи має підготувати до роботи інструменти та матеріали, що будуть використовуватись.

2.5. Робоче місце різальника м’ясопродуктів повинно утримуватися в чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.6. Виявлені перед початком роботи незначні порушення вимог безпеки різальник м’ясопродуктів може усунути власними силами, а за неможливості це зробити самостійно – повідомити про це керівника, вжити відповідних заходів щодо їх усунення. До усунення неполадок до роботи не приступати.

2.7. Перед початком роботи необхідно ретельно мити руки теплою водою з милом, а потім 0,2% розчином хлорного вапна, а потім знову помити теплою водою.

2.8. Перевірити, чи правильно загострені ножі, сокири, чи добре закріплені на ручках, чи немає на них тріщин, околів.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Різальник м’ясопродуктів має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час знаходження на робочому місці різальник м’ясопродуктів не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• не палити в приміщеннях;

• не торкатися оголених проводів;

• не працювати на обладнанні мокрими руками;

• не розмахувати гострими і ріжучими предметами;

• працювати інструментами, ненадійно закріпленими на рукоятках.

3.4. Різальник м’ясопродуктів повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території підприємства, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.5. Різальник м’ясопродуктів має дотримуватися режиму праці та відпочинку залежно від тривалості та виду трудової діяльності (раціональний режим праці та відпочинку передбачає дотримання перерв), зберігати і приймати їжу тільки у встановлених і спеціально обладнаних місцях.

3.6. Різальник м’ясопродуктів має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства і т. д.) і термінового інформування безпосереднього і вищих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей у разі надзвичайних ситуацій.

3.7. Забороняється працювати за недостатнього освітлення й за місцевого освітлення.

3.8. Різальник м’ясопродуктів має стежити за чистотою повітря в приміщенні. При провітрюванні не допускати утворення протягів. Сміття необхідно збирати в спеціальні ємності і кожен день видаляти з приміщення.

3.9. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.10. Розрубування мороженого м’яса треба проводити після його розмороження.

3.11. Розрубування м’яса необхідно проводити згідно зі схемою розрубування. При цьому в приміщенні для розрубування м’яса не повинно бути сторонніх осіб.

3.12. Виконувати розрубування м’яса треба обережно, щоб частинки, що відлітають, не потрапили в обличчя.

3.13. При роботі з ножем різальник повинен тримати лезо від себе. Не можна допускати різких рухів з ножем.

3.14. Гострий ніж або мусат треба тримати осторонь від інших працівників.

1.15. При роботі на машині для різання кісток необхідно стежити, щоб ріжуче полотно знаходилось в середній частині ободів і було забезпечене захисним уловлювачем частин кісток.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

4.2. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття й відходи.

4.3. Робочий інструмент, столи, ємності помити, продезінфікувати згідно із санітарними нормами. Інвентар, інструмент протерти і сховати в призначене для них місце. Колючий, ріжучий інструмент покласти в чохли чи пенали.

4.4. Зачистити колоду ножем і посипати сіллю.

4.5. Повідомити керівника робіт про недоліки у роботі обладнання, що використовувалося, а також інші недоліки, що мали місце під час роботи.
 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі.

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

• щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

• всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

• у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

• якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

• якщо є відповідні навички, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

• якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

• якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

• якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

• якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

• якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

• якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

ПОГОДЖЕНО

Зразок Інструкції розроблено згідно із Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Положення про розробку інструкцій з охорони праці» від 29.01.1998 № 9.