Онлайн-консультант фахівця з якості
E-журнал
Фільтр:
Всі
ISO 9001
ISO 45001
IFS
FSSC 22000
Технічне регулювання
Державний контроль і нагляд
Концепції харчової безпечності (НАССР, TACCP, VACCP)
Упаковка та маркування
Зберігання і транспортування
Метрологія
Екологічна, органічна та натуральна продукція
Експорт
Харчові відходи
Санітарні вимоги до приміщень і персоналу
Судова практика
Інші
ISO 22000
Ощадливе виробництво
Інтегровані системи менеджменту
Менеджмент-інструментарій
Ризик-менеджмент
Аудит
GlobalG.A.P
BRC
Безпечність сировини
Анонім

Підприємство виготовляє скловироби (пляшки) з нанесенням на них маркування – свого знаку для товарів і послуг. Чи можна виготовляти скляні пляшки з маркуванням (знаком для товарів і послуг) замовника, а не виробника? Замовник сам оплачує формокомплект, на якому виготовляються скловироби, і в договорі зазначено, що продукція виготовляється виключно для замовника. Як і де це потрібно прописати? Чи потрібно таку можливість прописувати в технічних умовах на виріб?

На запитання відповідає
Іван Соколов,
доктор біологічних наук, провідний аудитор FSSC 22000 Бюро Верітас, провідний викладач IRCA курсів з FSSC 22000, директор департаменту навчання ПІІ ТОВ Бюро Верітас Україна, директор програм із зміни клімату ПІІ ТОВ Бюро Верітас Україна

Якщо пляшка призначена для харчових продуктів, то інформація на ній підпадає під дію Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Те саме буде стосуватись пляшки для продуктів, що буде продаватися в ЄС (Регламент ЄС 1169/2011, який є предтечею нашого Закону) або в інші країни з аналогічним законодавством.

Коментар експерта

Чому це важливо: інформація на маркуванні (немає значення, з чого воно буде: з паперу, пластику, скла або металу) повинна відповідати законодавству країни продажу харчового продукту, не повинна вводити споживача в оману, і повинна бути такою, щоби споживач міг зробити свідомий вибір. Зазвичай обов’язковими вимогами є наведення назви продукту, його складу з вказівкою потенційно шкідливих компонентів (наприклад, алергенів), терміну придатності (наприклад, «вжити до»), адреси виробника і т.п. А це означає, що таку інформацію або її елементи надає саме замовник, який є виробником харчового продукту.

Якщо в договорі зазначено, що продукція виготовляється виключно для замовника, то можна ще додати, що текст і знаки надає замовник як обов’язкову частину договору. Якщо такі елементи не вимагають особливої технології виробництва, то достатньо прописати ці питання в договорі на постачання або в додатках до нього. Якщо потрібні зміни технології виробництва або самої пляшки, то краще це прописати в технічних умовах (специфікації) на виріб, а цей документ стане додатком до договору на постачання.