Як розробити схему-креслення пральні на підприємстві харчової промисловості з урахуванням поточності процесів санобробки одягу?

У процесі впровадження чи функціонування системи НАССР на підприємствах харчової промисловості можлива ситуація, коли відсутня інформація (або вона змінилася) щодо організації на виробництві централізованого прання. Спробуємо знайти розв'язання цієї проблеми, звернемося до вимог чинного законодавства та профільних стандартів.
Так, відповідно до п. 8 національного стандарту України ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі (ISO 22000:2018, IDT)»: «організація повинна планувати, упроваджувати, керувати, підтримувати й оновлювати процеси, потрібні для задоволення вимог щодо випускання безпечних продуктів…». На такі процеси підприємство може впливати як через програми-передумови, так і через керування небезпечними чинниками в контексті Плану НАССР.
Встановлюючи ПП, організація повинна взяти до уваги всі процеси, які можуть прямо або опосередковано впливати на безпечність харчової продукції, наприклад (п.п. 8.2.4 ДСТУ ISO 22000:2019):
і) очищення та дезінфекція;
j) гігієна персоналу.
Наприклад, в межах виконання ПП «Щодо здоров’я та гігієни персоналу» наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 № 590 (далі – Наказ) вимагає від операторів ринку запровадження ризикоорієнтованого підходу при визначенні процедур носіння, чистки та прання спецодягу, а також перевірку (верифікацію) їх ефективності. Разом із тим, в цьому ж Наказі зазначено, що для прання одягу можна використовувати спеціалізовану організацію (за укладеною відповідною угодою) або організоване оператором ринку централізоване прання. Варіантів, що передбачають прання та прасування спецодягу працівниками в домашніх умовах, не передбачено.
Згідно з п. 13.4 «Спецодяг та засоби захисту» ДСТУ ISO/TS 22002-1:2019 «Програми-передумови Безпечності харчових продуктів. Частина 1. Виробництво харчових продуктів (ISO/TS 22002-1:2009, IDT)» зазначено, що спецодяг потрібно прати відповідно до стандартних рекомендацій та з періодичністю, що відповідає його застосуванню за призначенням.
Склад, площу та обладнання приміщень для чищення, прання, прасування, зберігання та, за необхідності, ремонту й видачі спецодягу визначають з огляду на кількість персоналу, кількість комплектів та форму санітарного і спеціального одягу та взуття. Склад і площа таких приміщень повинні встановлюватися в технологічній частині проєкту підприємства залежно від санітарної характеристики процесів та вимог до обробки санітарного та спеціального одягу та взуття. Орієнтовні площі приміщень на одну особу, одиницю обладнання, розрахункову кількість працівників, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях, наведені в ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення».
Детальніше про вимоги стосовно розміщення власної пральні на підприємстві харчової промисловості читайте за посиланням.
Завантажуйте зразок Схеми-креслення централізованої пральні на підприємстві харчової промисловості.