Для яких матеріалів (мастила, харчові добавки, кормові добавки, пакувальні матеріали та ін.) необхідно вимагати від постачальника висновок ДСЕЕ? Чи обов'язковий він? На які законодавчі вимоги посилатись, стверджуючи про необхідність надання висновку?
Наразі в Україні питання матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, частково врегульоване Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Проте Закон містить лише одну статтю, яка стосується державної реєстрації матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, і не враховує значної кількості вимог, що містить Європейське законодавство із зазначеного питання.
Важливо
Видавання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи відбувається:
- щодо ввезення, реалізації та використання сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) іноземного виробництва за умови відсутності даних щодо їхньої безпечності для здоров’я населення;
- щодо продукції, напівфабрикатів, речовин, матеріалів та небезпечних чинників, використання, передавання або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людей та ін.
Необхідність отримання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи визначено у законах України:
- «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»;
- «Про відходи»;
- «Про дитяче харчування»;
- «Про пестициди і агрохімікати»;
- «Про питну воду та питне водопостачання»;
- «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»;
- «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
Норма закону
Відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» допоміжні матеріали для перероблення, обіг яких здійснюється в Україні, не повинні спричиняти присутність небезпечних факторів у харчових продуктах у кількості, що перевищує максимальні межі залишків.
У ст. 50 Закону визначені гігієнічні вимоги до пакування харчових продуктів.
Норма закону
Гігієнічні вимоги до пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування
1. Оператори ринку під час здійснення пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування, зобов’язані забезпечити дотримання таких вимог:
- матеріали, які використовуються для пакування, включаючи первинне пакування, не повинні бути джерелом забруднення;
- 2) матеріали для первинного пакування зберігаються у спосіб, який унеможливлює їхнє забруднення;
- 3) пакування, включаючи первинне пакування, здійснюється у спосіб, що унеможливлює забруднення продуктів та цілісність пакування.
2. Матеріали, які використовуються для пакування, включаючи для первинного пакування, що використовуються повторно, повинні легко чиститися і в разі необхідності дезінфікуватися.
На початку 2021 року прийнято проєкт Закону України «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами» (законопроєкт № 4568 від 04.01.2021 р.; Закон досі не набрав чинності).
Як зазначено у пояснювальній записці, метою прийняття цього законопроєкту є:
- мінімізація ризиків завдання шкоди здоров’ю громадян від споживання харчових продуктів;
- приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо заходів, які застосовуються до матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- реалізація ст. 64 Угоди про асоціацію.
Також проєкт Закону передбачає:
- застосування термінології, що міститься у відповідному законодавстві ЄС;
- визначення повноважень органів виконавчої влади у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- встановлення загальних вимог до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами, включаючи активні та інтелектуальні матеріали та предмети;
- встановлення спецвимоги до окремих груп матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- запровадження вимог до перероблених пластикових матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- встановлення порядку держреєстрації об'єктів, що використовуються у виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- особливості держреєстрації процесів перероблення пластику;
- вимоги до маркування, декларування відповідності та вимоги щодо забезпечення простежуваності матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- положення, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- положення щодо держконтролю та відповідальності операторів ринку.
Важливо
Положення законопроєкту не стосуються предметів і матеріалів, що постачаються як антикваріат, захисних матеріалів або оболонок, зокрема, матеріалів, що покривають сирну кірку, м’ясні напівфабрикати або фрукти, які є частиною харчового продукту і можуть споживатись разом з ним, стаціонарного обладнання для централізованого або нецентралізованого водопостачання, а також нехарчову продукцію, організаційно-правові засади обігу якої визначені Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Також проєктом Закону передбачено внесення змін у ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 р. № 2042-VIII, яка регулює відповідальність за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми.
Важливо
Оператори ринку нестимуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, за порушення встановлених законодавством вимог до виробництва, обігу та використання матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами – у виді штрафу розміром:
- для юросіб – 15 МЗП (у 2023 році – 100 500 грн),
- для ФОП – 10 МЗП (67 000 грн).