Назва

Характеристика

Набрання чинності

Нормативні документи, що набрали чинності / Прийняті нормативні документи

Закон визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично-інженерної діяльності, забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів і обігом генетично модифікованої продукції.

Ключові зміни, які запроваджені Законом:

• будь-яке використання, вирощування чи обіг ГМО відтепер законні лише за умови офіційної реєстрації в єдиній цифровій системі, що дозволить споживачам і державі відстежувати продукцію в реальному часі;
• усунуто дублювання функцій між державними органами у сфері поводження з ГМО;
• удосконалено систему експертизи впливу ГМО на здоров’я людини та довкілля;
• запроваджені нові європейські правила маркування генетично модифікованої продукції та контролю за її переміщенням на ринку;
• встановлено суворий державний нагляд та чітку відповідальність за порушення законодавства у цій сфері

16.09.2026

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин» від 09.09.2026 № 1099

Порядок визначає процедуру проведення технічного огляду всього обладнання засобів захисту рослин (ЗЗР). Також документ вносить зміни до порядку реєстрації сільськогосподарської техніки та інших механізмів.

Прийняття постанови є частиною гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС

17.07.2028

17.09.2026

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення максимальних меж залишків діючих речовин, що входять до складу ветеринарних лікарських засобів» від 09.09.2026 № 1122

Постановою затверджено Порядок встановлення максимальних меж залишків діючих речовин ветеринарних лікарських засобів. Документ визначає, як подаватимуться наукові дані про фармакологічно активні речовини та як оцінюватиметься їхній потенційний вплив на здоров’я людини.

Порядок, зокрема, передбачає:

• чіткі вимоги до подання заяв та наукового досьє на фармакологічні речовини;
• проведення наукової оцінки ризиків, пов’язаних із можливими залишками ветеринарних препаратів у харчових продуктах.

Порядок гармонізує українське законодавство з положеннями Регламенту ЄС № 470/2009

16.09.2026

Документ запроваджує три актуалізовані форми:

• загального ветеринарного документа на ввезення живих тварин;
• загального ветеринарного документа на ввезення продуктів;
• загального документа на ввезення харчових продуктів та кормів нетваринного походження

Кабмін встановив кінцеві строки для винятків, що дозволяли використовувати свинець у сталевих та алюмінієвих деталях електричного обладнання.

Перший строк спливає вже 11 грудня 2026 р. Під удар потрапляють виробники та імпортери побутової техніки, електроніки, інструментів та освітлення.

Загальний виняток для свинцю в сталі діє лише до 11 грудня 2026 р. Після цього дозволено тільки сталь для обробки різанням (до 0,35%) та гарячеоцинковані компоненти (до 0,2%).

Для алюмінієвих сплавів встановлено строки 11 червня 2027 р. та 30 червня 2027 р. Вторинний алюміній допускатиметься лише у ливарних сплавах з вмістом свинцю до 0,3%.

Малогабаритні споживчі вироби, які дитина може взяти до рота, втрачають право на ці винятки. Виняток можна зберегти, лише якщо лабораторно доведено, що свинець вивільняється в межах встановленої норми.

Конденсатори з керамічними діелектриками на високу напругу отримали кінцеву дату – 31 грудня 2027 р. Для ртутних ламп спеціального призначення дату 24 лютого 2027 р., навпаки, скасовано.

Окремо змінено вимоги до маркування та документації. ФОП-виробники та імпортери мають зазначати на продукції свої ПІБ та адресу. Документи для органу ринкового нагляду треба надавати в повному обсязі та зрозумілою для нього мовою

19.09.2026

Документом передбачено:

• визначення фактичної продуктивності технологічного обладнання та врахування її під час розрахунку;
• визначення, які зміни вважаються зміною максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу;
• встановлення механізму проведення оновленого розрахунку;
• визначення допустимості похибок фактичної продуктивності технологічного обладнання, пов’язаних із технологічними особливостями виробництва або властивостями засобів вимірювальної техніки;
• встановлення можливості відхилення фактичної продуктивності технологічного обладнання від максимальної продуктивності в межах до 3% включно;
• уточнення застосування коефіцієнтів на проведення миття та дезінфекції технологічного обладнання з урахуванням їх проведення під час планових зупинок виробництва.

Оновлений Порядок враховуватиме як технічні характеристики  обладнання, так і технологічні особливості виробництва спирту етилового, біоетанолу, які можуть впливати на фактичну продуктивність без зміни максимальної продуктивності самого обладнання

26.09.2026

Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань маркування харчових продуктів і кормів» від 29.07.2026 № 980.

Змінами відтерміновано повне застосування вимог до маркування харчових продуктів і кормів до 1 квітня 2027 року. Тобто постанови № 186, № 234 і № 922 наразі залишаються чинними.

Крім того, постановою № 1167 на період воєнного стану дозволено ввозити як гуманітарну допомогу харчові продукти для спеціальних медичних цілей і дитяче харчування, маркування яких здійснено мовою, відмінною від державної. Їх визнання гуманітарною допомогою, пропуск через митний кордон, митне оформлення та подальший розподіл здійснюються за встановленим порядком пропуску та обліку гуманітарної допомоги.

Також передбачено можливість до 1 квітня 2027 року ввозити, вводити в обіг і реалізовувати фасовані імпортовані харчові продукти, якщо обов’язкову інформацію на їхній упаковці або етикетці наведено не державною мовою. Умовою є наявність повної інформації державною мовою в супровідних документах і забезпечення споживачеві безоплатного доступу до неї до моменту придбання. Для дистанційної реалізації відповідна інформація, крім відомостей про мінімальний строк придатності або дату «вжити до», має бути доступною до моменту продажу. Продукти, допущені до обігу за цим правилом, можуть перебувати в ньому після 1 квітня 2027 року до завершення строку придатності або споживання.

Також під час воєнного стану допускається використання різних торговельних марок на первинному та зовнішньому пакуванні харчового продукту, якщо виробник один і той самий

28.09.2026

Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про генетично модифіковані організми, що пройшли процедуру державної реєстрації (перереєстрації). Держателем, адміністратором та володільцем інформації Реєстру є Мінагрополітики.

До Державного реєстру ГМО вносяться такі відомості:

• реєстраційний номер ГМО, який дорівнює унікальному ідентифікаційному номеру ГМ-джерела у форматі, встановленому Організацією економічного співробітництва та розвитку відповідно до Механізму посередництва з біобезпеки Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття;
• назва ГМО та ГМ-джерела (найменування ГМО та/або його торгове найменування, присвоєного суб’єктом генно-інженерної діяльності; найменування ГМ-джерела у форматі літерно-цифрового коду, присвоєного суб’єктом генно-інженерної діяльності (у разі, якщо  ГМ-джерело містить більше однієї генетичної модифікації, лінії позначаються з використання позначки «х»); найменування таксону (виду) організму латинською та українською мовами);
• інформація про власника та/або володільця ГМО та ГМ-джерела (для юридичних осіб – найменування та код згідно з ЄДРПОУ, контактні дані (номер телефона, адреса електронної пошти); для ФОП чи фізичних осіб – власне ім’я та прізвище (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта та ін.;
• інформація про ГМО та ГМ-джерело (ознаки, яких набув організм в результаті генетичної модифікації, та гени, які їх визначають; метод генетичної трансформації (для ГМ-джерела, що містить більше однієї генетичної модифікації, зазначається кожна з використаних ліній);
• інформація про мету використання (зазначається дозволені види використання, зокрема вирощування, переробка, використання як харчовий продукт або як корм чи інші цілі використання);
• інформація про метод (методику) визначення ГМО (із гіперпосиланням на відповідний документ);
• інформація щодо додаткових обмежень та заборон (за наявності) щодо розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції, встановлених законодавством;
• наявність плану післяреєстраційного моніторингу ГМО (гіперпосилання на відповідний документ);
• дата державної реєстрації (перереєстрації);
• дата завершення строку дії державної реєстрації (перереєстрації);
• за наявності дата тимчасового зупинення або скасування державної реєстрації ГМО

16.09.2026

Постановою затверджуються: 

• порядок державної реєстрації (перереєстрації) генетично модифікованих організмів; 
• порядок призупинення державної реєстрації генетично модифікованих організмів; 
• порядок розгляду заперечення щодо заявки на державну реєстрацію генетично модифікованих організмів; 
• форму заявки на державну реєстрацію генетично модифікованих організмів; 
• форму заяви про державну реєстрацію генетично модифікованих організмів; 
• вимоги до заявки на державну реєстрацію генетично модифікованих організмів

16.09.2026

Затверджено постійні критерії оцінювання рівня ризику генетично-інженерної діяльності в замкненій системі та скасовано тимчасові критерії, що діяли з 2008 року.

Критерії покладають на суб'єкта генетично-інженерної діяльності обов'язок визначати рівень ризику до початку роботи в замкненій системі та повторно – у разі зміни умов її здійснення.

Оцінювання має бути реакцією на інцидент і стало умовою, що передує самій діяльності. Мета оцінювання – ужиття належних заходів для уникнення негативного впливу генетично модифікованого організму на здоров'я людини та довкілля.

Також критерії розмежовують небезпеку як біологічні агенти з патогенними характеристиками та ризик як поєднання ймовірності шкоди з її тяжкістю

16.09.2026

Документ має забезпечити перехід до економіки замкнутого циклу – з повторним використанням і переробленням ресурсів. 

Основні можливості для ключових секторів мають такий вигляд:

• виробництво та обіг харчових продуктів. Для запобігання утворенню відходів харчових продуктів Стратегія пропонує їхню безоплатну передачу на благодійність. Цільовий показник переспрямування до продовольчих банків – 20%, а інформкампанії щодо запобігання утворенню харчових відходів мають охопити щонайменше 5 млн громадян;

• сільське господарство. Тут «циркулярні» плани такі – відходи тваринництва використовувати для виробництва біогазу та біометану, унормувати використання дигестату як органічного добрива, розвивати інфраструктуру відновлення поживних речовин;

• будівництво. У цьому секторі йдеться про селективний демонтаж із сортуванням відходів від руйнувань, підготовку матеріалів до повторного використання та рециклінгу, розвиток ринку вторинних будівельних матеріалів;

• текстильне виробництво. Тут спектр можливостей доволі широкий – впровадження розширеної відповідальності виробника та вимог екологічного дизайну, розвиток повторного використання та ремонту продукції, розвиток інфраструктури зі збирання та переробки одягу;

• електричне й електронне обладнання протягом його життєвого циклу. Перехід до циркулярності охоплює вимоги до виробництва більш довговічної техніки, придатної для ремонту та переробки, доступність запасних частин, розвиток ремонтних послуг і систем зворотного приймання та збирання відходів;

• добувна промисловість і розроблення кар’єрів. Стратегія передбачає набрання чинності нормативною базою щодо відновлення критичної сировини з відходів видобутку. Передбачається також створення технічних та регуляторних умов для безпечного використання відходів видобутку як вторинних матеріалів;

• металургійне виробництво. Для цього сектору передбачено розширення використання побічних продуктів, створення регуляторних умов для використання шлаків у будівництві та дорожньому господарстві, розвиток промислового симбіозу.

У взаємозв’язку з цими секторами окремо розглядаються ланцюги доданої вартості та впровадження принципів циркулярної економіки для таких сегментів:

• пластик і паковання. Передусім ідеться про впровадження розширеної відповідальності виробника (РВВ). Також Стратегія охоплює запобігання утворенню відходів, розвиток повторного використання та ресайклінгу, обмеження використання одноразової продукції, удосконалення вимог до маркування, розширення спектру використання вторсировини;

• батареї та акумулятори. Тут також йдеться про РВВ. Додатково передбачено розвиток систем збирання та перероблення відходів цієї категорії, відновлення матеріалів із відповідних потоків відходів та обмеженням використання неперезаряджуваних батарей у разі, коли діють відповідні альтернативи

17.09.2026

Правила встановлюють загальні заходи щодо поводження з генетично модифікованими організмами при здійсненні генетично-інженерної діяльності у замкнених системах з метою захисту здоров'я людини та навколишнього природного середовища від можливого негативного впливу ГМО.

Дія цих Правил поширюється на суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють генетично-інженерну діяльність у замкненій системі.

Зокрема, Правила визначають:

• забезпечення та інші захисні заходи поводження з ГМО при здійсненні генетично-інженерної діяльності в замкненій системі;
• заходи на випадок виникнення ситуації, що призвела до ненавмисного вивільнення ГМО

16.09.2026

Затверджені Вимоги встановлюють вимоги до годівлі окремих категорій (видів) тварин побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною.

Вимогами закріплено:

• для годівлі наземних тварин (окрім хутрових) заборонено використовувати перероблений тваринний білок, отриманий з туш або частин туш тварин того ж самого виду;
• заборонено годувати рибу переробленим білком, отриманим від риби того ж самого виду;
• використання матеріалів залежить від їхньої категорії (I, II або III), де найм’якші обмеження стосуються безпечних побічних продуктів Категорії III (отриманих із тварин, визнаних придатними для забійного споживання)

Через 6 місяців з дня опублікування

Вимоги передбачають застосування положень Кодексу для визначення енологічних матеріалів, аналітичних і контрольних методів, а також реагентів та титрованих розчинів, що використовуються під час фізико-хімічних досліджень продукції. Одночасно встановлено, що у разі невідповідності між положеннями Кодексу та законодавством України пріоритет мають вимоги національного законодавства.

Також на Мінагрополітики покладено обов'язок забезпечити відкритий і безоплатний доступ до Міжнародного енологічного кодексу на офіційному вебсайті та своєчасно оприлюднювати його оновлені редакції після внесення змін Міжнародною організацією виноградарства та вина

Не набрав чинності (станом на 30.09.2026)

11.09.2026

Нормативні документи, що втратили чинність

Назва

Характеристика

Втрата чинності

16.09.2026

16.09.2026

23.09.2026